З нестягненою формою: 1) Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться; 2)От юних літ не знал я любові; 3)Ось підіть лиш в неділю або в празник по Полтаві, то побачите таких гарних, що і розказати не можна. 4) Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву, Пошануйте сиротину і не вводьте в славу. 5) Перестаньте жартовати надо мною, без сиротою. 3 короткою формою: 1) Та був він славен, красен та й ротобящий 2)Був ти до неї добр? 3) Лісочок стояв тих та нерухом. 4)Не багата я і проста, но чесного роду, Не стиджуся прясти, шити і носити воду.
Літак пішов на зниження і незабаром, злегка підскакуючи, побіг на лижах і зупинився.
Вузька стежка підбігла до кручі і повилась далі крутим берегом над річкою, то видираючись на голі горби, то ховаючись у низинах
Коні, почувши волю, шарпнули з копита, витяглися, і помчались стрілою наввипередки, згинувши незабаром у густій хмарі куряви.
Атакуючи ворога, бійці ще довго чули закличні звуки бойового сигналу.
Лише рілля в степу, зберігши колір чорний, його перелива у золото колось.
Роман хотів вирватися, але капітан, міцно струснувши його, поставив на місце
Ще хвилину люди стояли тихо, немов не вірячи в розчарування, немов чогось ще сподіваючись
Світить річка, блукаючи заплавами, зникаючи у маревах небосхилу