Радіють молодій обнові берези, клени, явори (Л. Дмитерко). 2. І цвіт, і грім, і дощ, і град — я серцем спраглим все приємлю, та збережу від граду сад і захищу від грому землю (Л. Дмитерко). 3. Приємно тягати копиці по стогу й ходити навколо стогів по насінні (О. Довженко). 4. Високий, чистий дзвін передвіщав мені радість і втіху — косовицю (О. Довженко). 5. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину в зеленому гаї... (Т. Шевченко). 6. І голову йому змила, і ноги умила, і в сорочці тонкій білій за стіл посадила, годувала, напувала, положила спати у кімнаті і тихенько вийшла з батиком з хати (Т. Шевченко).
Цариця ,вдягнута в червоні черевички,вийшла і звернулась до пана. Край моря сонце золотить,укриті лісом,гори. Укритий снігом степ,став часто відвідуватись дітьми. Завдяки,посипаний зерном, порогу,я зрозуміла що тут вже посівали. Після того як я зашла в кімнату я побачила ,вкриту простирадлом ,щоб не замерзнути,сестру Дівчина дає відповідь непрямими словами,вкритими сором*язливістю. Калина,нахилина до землі,сховала нас від гусей. Яблуня,нахилена до плоту,допомагала туристам. Дитина,сказавши перше слово,відразу засміялась. Чоловік,вдягнений у медицинський халат,запосив нас у кабінет.
