М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
katya261614
katya261614
25.12.2021 18:58 •  Українська мова

Скласти план до тексту В українців образ світового древа зафіксований в орнаментальних зображеннях на вишитих і тканих руш никах, килимах, витинанках, писанках, скринях, посуді та оздобленні одягу. Світове древо фігурує в легендах і казках. Світове древо — це своєрідна модель Всесвіту, де для кожної істоти, предмета чи явища є місце. У вертикальній площині древо ділиться на три частини: нижню — коріння (підзем- ний світ), середню — стовбур (земний світ) та верхню — крону (небесний світ). До кожної з цих частин «приписані» певні істоти. Внизу, біля коріння, мешкають змії, жаби, риби, водоплавні птахи та тварини, бо низ дерева символізує не лише підземний світ, а й воду. У середній частині, на землі, розташовують- ся великі тварини: тури, олені, коні, ведмеді, вовки. Це також і світ людей. У верховітті сві- тового древа селяться птахи і бджоли, тут же містяться небесні світила. По горизонталі світове древо і простір до- вкола нього поділяється на чотири частини, які виражають уявлення про час. Йдеться про час доби: ранок, день, вечір і ніч, а також про пори року: весну, літо, осінь і зиму. Поділ на чотири частини уособлює й простір. Йдеться про схід, південь, захід, північ. Світове древо також символізує Богиню Матір. Природа, мати всього живого, і є древом ж иття. Тому на виш ивках, ткацтві, писанках Бере- гиню зображували з високо піднятими руками, її постать нагадує дерево з пишною кроною. Древо життя — це й древо роду. Найпоширеніша схема зображення древа роду — стовбур з трьома гілочками. Такі родовідні дерева виш ива- ли червоними нитками по білому полотну. Руш ники з такою вишивкою називали рушниками долі, їх розміщ ували як обереги над образами, ві- кнами, портретами родичів. За Я. М узиченко

👇
Ответ:
maksCRAFTer
maksCRAFTer
25.12.2021

1. Образ світового дерева в українців

2. Що таке світове дерево?

3. Три частини світового дерева у вертикальній площині

4. Чотири частини світового дерева по горизонталі

5. Світове дерево символізує

6. Найпоширеніша схема зображення древа роду

4,6(21 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
vaniev2006
vaniev2006
25.12.2021
1-4
Що ти, про кінь мій, пророкуєш мені смерть? Не твоя то турбота! 
Занадто я знаю і сам, що долею судилося мені загинути
 Тут, далеко від батька і від матері. Але не зійду я 
З бою, аж поки троян не насичений кровавою лайкою.                                                    (Гомер "Іліада") 

5-8
Мила Делія! Я не женуся за хвалою, лише з тобою 
Бути б, а там нехай кличуть млявим, ледачим мене!
Лише б дивитися на тебе, коли годину мій настане останній,
 І вмираючи, тебе слабкою рукою обнімати.
 Так і оплачешь мене на моєму ложі поховальному
 І до поцілунків своїм гірких додаси ти сліз.
           (Трибулл "Лірика")

9-10
Перш за все треба прийняти, що жодній з існуючих [речей] НЕ властиво ні впливати кожну випадкову річ, ні зазнавати з її сторони вплив і що будь-яка не виникає з будь-якого, якщо тільки не брати що сталося за збігом. Дійсно, яким чином бліде могло б виникнути з освіченого, якщо тільки освічене не виявилося б по збігом небледная або смаглявим? 
           (Аристотель "Фізика")
4,6(1 оценок)
Ответ:
146727
146727
25.12.2021
Слова мораль, етика сприймають­ся в наш час неоднозначно. З одного боку, всі ми начебто ро­зуміємо, що без моралі жити не можна. З іншого — моральне легко набуває в нашій свідомості присмаку чогось набридлого, нещирого: «моральний кодекс», «мораль­но-трудове виховання», «моральна стій­кість» людини-гвинтика . Чи не закладені ці нещирість і докучливість у самій при­роді моралі? Одвічні пошуки й проблеми людської душі, що ми їх звемо моральними, — це, звісно, цікаво, важливо для кожного. Але, можливо, правий Фрідріх Ніцше, і най­суттєвіше в житті людини починається якраз «по той бік добра і зла»? Так, порядна людина має зважати на вимоги моралі. Проте хіба ж ми не бачи­мо, як раз у раз святкує життєві перемоги саме той, хто здатний через ці вимоги переступити? І про яку порядність може йтися на голодний шлунок? Може, високі моральні переживання — привілей тих, хто вже має достаток? А може, вся моральі полягає саме в тому, щоб здобувати достаток, звіль­няючи себе і своїх близьких від злиденності й прини­жень, несумісних з людською гідністю? А різні герої й альтруїсти-фанатики — чи не краще взагалі без них?Може, й справді, щаслива та країна, котра не потребує героїв? Чому ж тоді мимоволі завмирає серце, стикаю­чись із проявами справжньої моральної шляхетності? З одного боку, нам твердять про пізнання добра і зла. З іншого — кому не доводилося стрічати простих і щирих людей, котрі й гадки не мали ні про які філософії моралі, а проте вирізнялися бездоганною до­бротою? І навпаки — високоосвічених негідників, що зі знанням справи творили зло? Втім, ставлячи всі ці запитання, ми вже занурюємо­ся в царину етики, царину роздумів про людську мо­ральність. Бо ж від оцих гірких і пекучих питань не­можливо просто відмахнутися, до них знову і знову підводить нас саме життя. І ще одне: чи можуть узагалі існувати якісь остаточні загальнозначущі відповіді на такі запитання, чи не йде кожен тут своїм шляхом і обирає те, що йому ближче? А коли так — навіщо потрібна тоді наука етика? Поміркуймо. Насамперед зважимо на те, що й справді поняття моралі й моральних цінностей у нас, м'яко кажучи, заексплуатовані. За роки радянської влади ввійшло у звичку латати «моральним чинником» усі дірки дряхлі-ючого суспільного організму; не дивно, що у своєму падінні збанкрутіла система потягла за собою все по­в'язане з нею — так криза моралі соціалістичної обер­нулася на девальвацію моралі загалом. Тим часом чим гостріші проблеми постають перед нами, чим непевніші перспективи на майбутнє — тим невідворотніше прагнення сучасної людини знайти якийсь твердий Грунт під ногами, те, заради чого варто було б жити, що могло б слугувати своєрідним камер­тоном її збудженій душі, мірилом її вчинків. Свідомо чи несвідомо вона знову й знову звертається до кардинальних питань моральності, питань вибору мо­ральних цінностей. Ми не можемо відкинути їх уза­галі — так той, хто вирішив би не дихати, хвилиною раніше або пізніше все ж таки ковтне свіжого повітря. Втім, окреслена ситуація заслуговує на те, щоб придивитися до неї пильніше. Адже — попри всюзаяложеність традиційних моральних стереотипів, що давно всім набили оскому — чи можемо ми щиро сказати, що наше життя, наша культура справді буду­валися на засадах моральності? Що в перебігу повсяк­денного існування надто багато важили і важать уяв­лення про добро і зло, гідність і честь, обов'язок, повага до людини, вірність слову і переконанням? Ні, сказати так ми не можемо; сьогодні від нас, на жаль, дуже далекий нормальний стан людської культури, осердям якої є перелічені поняття й цінності. Невдовзі після першої світової війни й фатальних соціальних змін, з якими збіглося її завершення, все­світньо відомий мислитель-гуманіст Альберт Швейцер (1875—1965) ставить епосі медично точний діагноз: культура, в якій деградують засади етики, приречена на занепад1. Як не прикро, підтвердження цього діагнозу ми нин гаємо на прикладі нашого суспільства. Гіркий парадокс полягає в тому, що нашу культуру ще й дотепер, після всього пережитого протягом остан­ніх років, найповніше, мабуть, характеризують три славнозвісні принципи колишнього соціалістичного культурного будівництва — принципи партійності, ідей­ності, народності, — але в найбільш низькому, гротескно спотвореному їхньому втіленні. Так, наша культура була й залишається партійною (хоча тепер уже й багатопартійною), принаймні в тому розумінні, що вона призвичаює нас співвідносити слова та вчинки людей насамперед не із загальнолюд­ськими критеріями справедливості, істини, добра, а з частковими, власне партійними (лат. pars, partis — то і є частка) інтересами тих чи інших, явних або прихова­них сил. 
4,5(36 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ