Жила – була у лісі родина лісника: сам лісник, його дружина і двійко діточок – неслухняний хлопчик та його молодша сестричка. Одного разу діти відпросились у батьків сходити до міста, подивитись на веселий гурт клоунів цирку – шапіто.
Лісник відпустив дітей, але перед цим влаштував їм екзамен з правил дорожнього руху. За дорогу їм слугувала лісова стежка. А сигналами світлофора були зелене дерево, кущ червоної смородини та жовті квіти кульбабок. Дійшовши до стежини, діти уважно подивилися на сигнал світлофора (зелене дерево) та обережно перейшли стежку. Лісник залишився задоволений знаннями дітей. Наступного дня, вийшовши раніше з дому, діти встигли не тільки подивитися веселий гурт клоунів, а й побувати в зоопарку. Діти залишилися дуже задоволені.
Давнє слов'янське особове ім'я від прикметника маль - 'малий, невеликий, дрібний'. Однак ім'я могло постати також шляхом усічення від таких двоосновних імен, як Малодобрь, Маломиръ, Малославь, Маловуй і т. п. (Демчук Праслов'янські 108).Найдавніша згадка імені Мал походить із 945 р.: «да поиди за князь нашъ Маль, бѣ бо имя ему Маль князю Дьрьв- ску» (ПСРЛ I 56); деревлянський князь Маль родом із м. Любеча, що біля Києва, він же і Малко Любчанинъ (ЛР ЗО- 33, 491; Туп 242). Пізніші згадки імені приносять пам'ятки XV - XVIII ст. Напр., 1465: Mat Tarhowka (AGZ XIX 2500); 1649: козак Чигиринського полку Малъ Корєнний (РВЗ 43).Від імені утворено багато похідних, як Малик, Малыш, Малко, Малій, Малю- та..., а також патронімів, як Малович, Маленко, Малечкович... Пор. ще 1565: Хведоръ Малевичъ - ратненський міщанин, Игнатъ Маловичъ (Арх ЮЗР ѴІІ/2 273, 307); 1565.