Відповідь:
1.Позначте рядки, у яких усі слова пишуться з апострофом.
Г в..юнкий, торф..яний, підв..язати
2. Апостроф ставиться в усіх словах рядка
Б.верб..я, міжгір..я, дзв..якнути, без..ядерний
3. Визначте, у якому рядку в усіх словах на місці крапок треба ставити
апостроф:
транс..європейський, пів.лблука, торф ..яний, черв..як;
4. З’ясуйте, у якому рядку в усіх словах на місці крапок треба ставши
апостроф:
довір.я, львів..янин, верб..я, комп..югер, в..яз;
5. Назвіть рядок, у якому допущено орфографічну помилку:
б) з’єднаний, рум’яний, дзвякнути, свято, цвях;
Укажіть рядок, у якому допущено орфографічну помилку:
г) рум’яний, дзвякнути, цвях, розмякшнти, подвір’я.
7. Знайдіть слово, яке пишеться з апострофом:
Б) торф..яний;
Знайдіть слово, у якому не пишеться апостроф:
Б) зм..якнути;
9. Знайдіть слово, у якому після «р» пишеться апостроф:
В) узгір..я;
Знайдіть слово, у якому після префікса пишеться апостроф:
А) роз..ятрити;
Знайдіть прізвище, яке пишеться з апострофом:
Д) Дем..янчук.
Знайдіть слово, у якому буква «т» випадає:
благовіс..ний;
Пояснення:
Довгоочікувані зимові канікули тішили мене кожен день. Спочатку, після сухого, морозного грудня, напередодні Нового року, випав перший сніг. Ми із задоволенням борсалися в ньому до настання сутінків і боялися, щоб він не розтанув до ранку.
Зустріч Нового року пройшла чудово. Народне гуляння тривало до пізнього, зимового світанку. Прокинувшись до обіду, я виглянув у вікно і побачив двір, засипаний святкової мішурою. На щастя, снігу було навалом, тому я обдзвонив шкільних друзів і покликав їх заливати ковзанку під хокейний майданчик. Ми працювали до вечора і вирішили наступного дня відпочити в лісі.
Зимовий день тільки починався, а ми вже, прихопивши лижі, ранковою електричкою під'їжджали до маленької станції на узліссі. На вузькому пероні ми відразу надягли лижі і рушили по, прокладеній кимось, лижні вглиб хащі. Пізніше сонце ліниво сходило над лісом, розливаючи холодне, тьмяне світло. Морозець щипав нас за носи і вуха, намагаючись влізти в підв'язані шарфи і шапки. Застиглий химерними, кришталевими статуями, зимовий ліс заворожував і чарував. Грона перламутрових, вкритих інієм вільхових сережок звисали над нашими головами якимось казковим зводом. Снігові шапки кущів іскрилися круглими верхівками. Темно-малахітові крони сосен розрізали небесну синяву.
