Українська мова: Текст розповідь про мультфильм простоквашино

Текст розповідь про мультфильм простоквашино

👇

Ответ:

ЯTV

27.09.2021

Мій улюблений мультфільм "Канікули в Простоквашино". Я його переглядав вже декілька разів. Цей мультик створений по мотивами повісті Е.Успенського "Дядя Федор, пёс и кот". В ньому розповідається про пригоди хлопчика, якого всі називають "Дядя Федор" і його друзів кота Матроскіна та пса Шарика. Хто ганяється за коровою, хто займається фото-полюванням. Всі вони зайняті своїми проблемами. Мультфільм сповнений гумором та добром. Я б теж залюбки провів літні канікул в Простоквашино!

4,8(97 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

карина1543

27.09.2021

—  Мамо, нам сьогодні таке домашнє завдання задали, — гукнула я до мами, щойно переступила поріг дому, повернувшись зі школи.
— Яке, мабуть, щось цікаве? — запитала вона.
—  Я маю написати твір про те, ким я хочу стати.
—  Це чудово. І ким же ти мрієш стати? — поцікавилася мама.
—  Не знаю, мамо, я ще не вирішила, — знітилася я.
— Нічого, в тебе ще буде час визначитися із цим. А хочеш, я розповім тобі, як я мріяла стати лікарем?
— Авжеж, розкажи, будь ласка, залюбки послухаю, — зраділа я.
— Так от, коли я була років на п'ять меншою від тебе, я мріяла стати лікарем. Улітку я іноді тиждень-два гостювала у бабусі. Там жила моя двоюрідна сестра Валя і менший братик Іванко.
—  Це та тітка Валя, що на Полтавщині живе?
—  Так, саме вона. Разом із нею ми гралися "в лікарню". Виготовляли різні ліки, настойки — з трав, ягід, — і лікували ними ляльок, кошенят чи курчат. Дуже захоплювала нас ця гра.
—  І що, ви справді давали ті ліки кошенятам та курчатам? — запитала я.
— Та ні, то ми так уявляли — малі зовсім були. А одного разу ми з Валею ви¬рішили зробити операцію. Вона була хворою, а я — лікарем-хірургом і мала вида¬лити їй апендикс. Звичайно, все було лише грою.
За лікарню нам правила така собі халабуда, яку ми побудували з гілок і вкри¬ли ряднами. Тут ми й відкрили хірургічне відділення. Валя оголила свій живіт, а я взяла старенький ніж, яким ми кришили траву для ліків, і вже прискіпливо поча¬ла вивчати її живіт, де ж має бути той апендикс? Саме цієї миті до нас зазирнула тітка Галя, Валина мама.
— Ой, лишенько! Що ж ви тут робите? — злякано вигукнула вона.
—  У нас тут лікарня, — дружно відповіли ми.
— А ніж вам навіщо? — зжахнулася вона.
— Та ми операцію вирішили зробити, апендикс видалити, — пояснили ми.
— Я вам покажу операцію! Це ж треба таке вигадати!
- Але ж це не насправді, ми тільки гралися, — почали виправдовуватися ми. Та все ж таки нам дісталося на горіхи. Тепер, коли я вже доросла і сама стала
матір'ю, я зрозуміла, чого так перелякалася тітка Галя, побачивши тоді нас. А нам було невтямки, за що ж воно перепало, — закінчила свою розповідь мама.
Насамкінець я хочу сказати, що моя мама таки стала лікарем-хірургом і вже багатьом людям врятувала життя. Я ще не знаю, ким хочу стати, тож вирішила на¬писати твір про маму. її мрія здійснилася!

4,6(50 оценок)

Ответ:

DaianaKey

27.09.2021

Мало хто про це знає, але в мене є море. Безкрайнє й дуже глибоке. Моє море прозоре, іноді воно буває солоне, але зазвичай воно солодке. Саме так. Хоча солодких морів у природі не буває. Існують моря кольорові - чорне, жовте, червоне, біле. Чи моря мертві. А моє море - живе. І солодке. Коли я лягаю спати, воно тихенько шумить на вушко, огортає морським шумом, заколисує до сну. Іноді моє море штормить, вирує й б’є хвилями. Хлине потоками сліз. Отоді воно дуже солоне. І тоді мені солоно. Але так буває дуже рідко. Узагалі, воно мирне й спокійне. І дуже тепле. Море. В мені.

4,7(91 оценок)

Это интересно:

Образование

11.03.2020

Водитель ехал с постоянной скоростью из города А в город Б...

Образование

06.04.2022

В треугольнике АВС проведена биссектриса АК...

Образование

05.08.2020

Решить систему уравнений x2 + xy +y2 = 13...

Образование