Моя кімната невелика, але дуже затишна. Мені дуже приємно і зручно тут, бо є все, що мені необхідно. Набільше мені подобається моє ліжко. Воно розташоване біля стіни, навпроти великого вікна. Мені моє ліжко дуже подобається, адже у ньому я себе відчуваю затишно та комфортно. Моє ліжко прямокутної форми. Більшу частину дня я проводжу саме на свому ліжку. Кожного ранку я йду в школу, та не хочу розлучатися із своїм рідним ліжечком. Прийшовши додому я із радістю біжу до себе в кімнату та лягаю на своє рідне ліжко. Ліжко дуже важливе для мене. Люди, бережіть свої ліжка!
Для пташки кожна мандрівка на чужину - це нелегка справа. Але іноді розлучитися з домівкою змушує люта та холодна зима. Сподіваючись на швидке повернення і лекгий політ, кожної осені птахи відлітають у вирій. Їх тужливе прощання з Батьківщиною не залишає байдужим жодне серце... Та при весь сум, нове місце здалося напрочуд гарним і теплим. Пташки вражені багатою поживою вже починають забувати рідне небо. Кожен день нове місто, нові краєвиди... Та як би не було добре на чужині, серце рветься додому. І ось вже радісним щебетанням пташки сповіщають своє повернення додому.
