Грамотність – здатністъ розуміти та використовувати різні типи інформації у побутовому, професійному та громадському житті. Вона розглядається як можливість індивіда бути включеним в економічну, культурну, політичну практику суспільства; у грамотне середовище на локальному, регіональному, держа¬вному та глобальному рівнях; як умова соціального та культурного розвитку суспільства.
Поняття суспільної грамотності означає, що державні інституції дозволяють індивіду повноцінно реалізовувати свої громадянські права та обов'язки тільки через письмову мову (написані закони Конституції та інші нормативно-правові акти); вирішити свої особисті, сімейні, професійні, економічні проблеми можна тільки оволодівши цією мовою. Отже, суспільство, держава свідомо формують та підтримують у кожного громадянина потребу в набутті грамотності; держава гарантує безумовне виконання прийнятих законів, правил та норм і тим мотивує громадян до набуття грамотності.
Відповідь:
1) сурядні:Останній або перший; океан, а не море; вітер чи буря; хліб і сіль; тьохкав та щебетав; скромний і тихий; чи добре, чи погано
2) підрядні присудкові:ударив грім; доброта перемагає; збираються хмари; краса підносить; поспіх не завадить; страх спутує; тиша запанувала
3) інші:звичка мовчати; ближче до людей; любити волю; один з багатьох;
дивний збіг; знання про природу; німе запитання.
Пояснення: