Одного недільного ранку до мене підійшов загадковий дідусь і таємниче спитав:
-Хлопче, ти не знаєш, де у вас в районі знаходиться таємна бібліотека?
-Не знаю, та й навіть не чув про таку. А що там зберігають? – відповів я.
-У давно минулі часи, коли Україна знаходилась під ворожою владою, книжки багатьох авторів були заборонені. Але кажуть, що десь у цьому районі містилась підпільна бібліотека. Добровольці самі таємно від влади друкували книги і розповсюджували їх серед охочих.
-Дуже цікаво, дідусю. Я ніколи про таке не чув. Але, мабуть, вона вже давно знищена, - розчаровано промовив я.
-Мабуть, що ти правий. Але я все ж таки пошукаю, - сказав дідусь і пішов.
Завдяки цій цікавій ситуації спілкування я дізнався про те, що у нас в Україні існували таємничі бібліотеки
Був останній день літа, я навіть не помітив як пролетіла ця чудова пора. Я прокинувся і надворі було не так тепло як завжди і пахло по осінньому. Насамперед я був дуже схвильований тому, що завтра день знань і зустріч з однокласниками. Я дуже не хотів, щоб літо закінчувалося, тому, що це моя улюблена пора! Але кожна пора чудова і гарна по своему. На наступний день я так і не зміг уявити, що вже прийшла осінь, бо це було так несподівано і швидко. Я збирався до школи і був захваті від такої чудової та яскравої осені!