мало кто знает, что в литературном украинском языке не три, а четыре глагольных времени: кроме настоящего и будущего времени представлен также плюсквамперфект, или, по-украински, давноминулий час. Плюсквамперфект, как и в других языках, обозначает пред действие, то есть такое, которое завершилось до определённого момента в обозначаемого обычным временем. Чаще всего плюсквамперфект употребляется в книжной речи, в разговоре он чрезвычайно редок. Образуется он (как и следовало ожидать) с времени глагола бути(«быть») и времени смыслового глагола, которое, как известно, происходит от древнего причастия времени. Например: Він був читав цю книгу перед тим, як дізнався, що її автором є колега його батька. — «Он читал эту книгу (ещё) до того, как узнал, что её написал коллега его отца».
Україна - моя Батьківщина, мій рідний дім, в якому я народився! Моя мова пісенна, а культура нескінченна. Мої поля жовті на фоні синьго неба, які відображаються на моєму рідному прапорі, що майорить над нами над віками! Україна - моя Батьківщина, бо тут я народився, бо тут я живу, "народженний" своєю рідною державою і я повинен зберігати її цілісність і недоторканність, я повинен зберігати її суверенітет, щоб з нею не сталося! Я маю бути разом с моею Батьківщиною! Я повинен бути разом із моєю Україною!
інертний - бездіяльний
плеоназм -надмірність, багатослів'я
консолідація - об'єднання, зміцнення
еволюція - процес розвитку
лінгвістичний - мовний
амбіція - гонор. самолюбство
ідентичний- однаковий