Танцювали самі парубки. Ставні легені побралися руками за плечі, зімкнулися в тісне, невелике коло. Під воркотіння цимбалів та баса ритмічно захиталися цілим колом з боку на бік, а потім разом, рвучко рушили в буряному коловороті, міцно б’ючи ногами в діл. В дужих і граціозних рухах парубків була сила, енергія, буйна веселість. Нічого більш прекрасного в розвагах людських, в красі молодечих веселощів мені не доводилось бачити.
Парубки танцювали старовинний гуцульський «Аркан». Тільки справжні сини гір, волелюбні предки могли залишити в спадщину онукам такий буйний і гордовитий танець. Легеня, що танцює «Аркан», не можна уявити з похиленою перед паном головою. Перед яким ворогом могли б схилитися буйні голови людей, що так гордо та високо підводяться в цьому залізному колі!
Я ніколи не знав, що одне споглядання народного танцю може дати людині таку велику втіху. Буйна радість цієї живої картини сповнила гордістю серце. Гуцульські легені ще танцювали «Буковинку», «Опришка». На початку ми ледве розрізняли ці танці українських горян. Всі вони були однаково сповнені зухвалого молодечого буйства і сили.
Танці наших верховинців і пристрасна музика до них чимось нагадували мені танці грузинів і осетинів. Якісь ледве вловимі спільні риси людської вдачі споріднюють вікову мистецьку культуру всіх горян, синів різних народів.
Зима дуже красива і неперевершена пора року. Безліч людей любить зиму більше ніж літо, оскільки краса цієї пори року заворожує. Сніжинки, що падають з голубенького неба, лід, який покривається на поверхні доріг, бурульки, що звисають з дахів будинків, гаражів та інших приміщень – все це дуже красиво. Але не забувайте про те, що зараз ви э учнями певних закладів і повинні вчитися писати різні твори на різні теми. В цьому розділі буде зібрано безліч творів на тему «Зима». Тут ви зможете її охарактеризувати в таких темах як: «Зима найкраща пора року», де ви розкажете все прекрасне, що ви до неї відчуваєте. Також - «Зимовий ліс», він гарний в цей час року, як усі дерева вкрилися білою ковдрою і впали в зимову сплячку. Ви зможете знайти і таку тему, як «Моя вулиця в зимовий період». Ви зможете розповісти про те, як сніг все задув навколо на вашій вулиці, як в темні ночі зими світять ліхтарі, і як усе біліше білого навколо. Є теми про сніговика, в яких розповідається про те, як ви ліпили в снігову погоду сніговика, як замість носа у нього була морква та багато іншого. У нас багато розповідей про пташок, як вони відлітають в зимовий період в теплі краї, оскільки їм дуже холодно перебувати в такий період у нас. Опис сніжинок. Які вони бувають, як падають з небес, це дуже красиво й неймовірно. Ще безліч інших творів ви знайдете у нас, якщо зайдете на наш сайт і поцікавитеся творами.
1. Люблю я тебе, моя Батьківщино, люблю за ліси і степи. 2. Отже, Наталко, що ти скажеш з приводу невиконаної вправи? 3. На жаль, Олено, ти не зайняла першого місця, але програвати також потрібно вміти. 4. Мабуть, сьогодні піде дощ, бо сонце заховалося за хмарами. 5. Дитино, не плач, тато купить тобі нову іграшку. 6. На вулиці мороз, але на щастя, я маю теплі рукавиці. 7. Не ображайте молодших за сеье, а навпаки - захищайте. 8. Я впевнений, що раніше з`явилося яйце, а не курка. 9. Улітку, напевно, будуть влаштовувати молодіжні розваги. 10. Люди, не бийте свиней, бо свині є краще людей.
«АРКАН»
Танцювали самі парубки. Ставні легені побралися руками за плечі, зімкнулися в тісне, невелике коло. Під воркотіння цимбалів та баса ритмічно захиталися цілим колом з боку на бік, а потім разом, рвучко рушили в буряному коловороті, міцно б’ючи ногами в діл. В дужих і граціозних рухах парубків була сила, енергія, буйна веселість. Нічого більш прекрасного в розвагах людських, в красі молодечих веселощів мені не доводилось бачити.
Парубки танцювали старовинний гуцульський «Аркан». Тільки справжні сини гір, волелюбні предки могли залишити в спадщину онукам такий буйний і гордовитий танець. Легеня, що танцює «Аркан», не можна уявити з похиленою перед паном головою. Перед яким ворогом могли б схилитися буйні голови людей, що так гордо та високо підводяться в цьому залізному колі!
Я ніколи не знав, що одне споглядання народного танцю може дати людині таку велику втіху. Буйна радість цієї живої картини сповнила гордістю серце. Гуцульські легені ще танцювали «Буковинку», «Опришка». На початку ми ледве розрізняли ці танці українських горян. Всі вони були однаково сповнені зухвалого молодечого буйства і сили.
Танці наших верховинців і пристрасна музика до них чимось нагадували мені танці грузинів і осетинів. Якісь ледве вловимі спільні риси людської вдачі споріднюють вікову мистецьку культуру всіх горян, синів різних народів.
(Т. Масенко)