Нам треба миру, як води й повітря, як хліба я сонця- миру треба.
Ишли нони крізь грози, йшли вони без краю од Дніпра і Волги, Дону й Дунаю
Світ який мереживо казкове! Світ який - ні краю ні кінця
Немає меж у
всесвіту , нема. Є тільки простір, сяйво і тьма Ані
горбчику, ані корчику, ані сліду жодної живої душі, тільки праліс від
одного кінця і до другого
Понад ставом вітер віє, встає
хмара з-за лиману
Раз, а інколи й двічі на рік
прибувала до нас десь з-під Миргороду наша тітка.
На
дозвіллі він «ференц) показував бійцям сної альбоми з етодами
Будапешту
-Привіт Максим!
Привіт Марійко!
-Ты помітила як весна розфарбувала ліс?
-Звісно,як можна не помітити буяння дерев у квітучому вбранні? Ще зовсім маленькі квіточки згодом перетворяться на смачні фрукти та ягідки
-Авжеж, весняний ліс наповнює мене силою і натхненням ,я беру пензлик ,і починаю малювати прекрасні пейзажі!
-Чудово!Саме весняні пейзажі в тебе виходять напрочуд гарно
-Дякую Марійко,а що весняний ліс викликає у тебе?
-Для мене весняний ліс ніби місце ,де я можу відволіктися від міського шуму та поринути у свої мрії
-Це дуже добре,іноді весняний ліс заспокоює та направляє мене на правильні думки,його краса чарує і манить.Тут хочеться бути ще і ще.
-Цілком згодна Максиме,пішли подивимося на маленькі квіточки?
-Пішли Марійко