Після перших 3-х заповідей Бога , які Він заповідав для своєї слави, пошана до батьків - перша заповідь з обітницею, яка є беззаперечною умовою для благословення Богом нашого життєвого шляху. «Діти, - слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! «Шануй свого батька та матір» - це перша заповідь з обітницею, - щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!»(Єфес.6:1-3)
Родина – фундамент суспільства. Якість сімейних відносин характеризує державу.
Батьки - це дар від Бога, наші заступники, яким Господь довірив опіку над нами.
Є три складові пошани до батьків: слухняність, любов та почесть. Ми маємо поважати, шанувати, малитися і благословляти батьків, не залежно від їх рівня, статусу і статку.
Господь карає за неповагу та хулу на власних батьків. «…хто проклинає батька чи свою матір, той конче буде забитий.»(Вих.21:17), «…хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий»(Вих.21:15), «Хто батька грабує, хто матір жене? – Це син, що застижує та осоромлює, - перестань же, мій сину, вчитися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!»
Діти повинні мати вдячне серце перед батьками за фізичне народження, за опіку, за покладену ними жертву заради нашого зрощення та виховання.
Після Бога - батьки є найближчими та найціннішими особистостями для нас, тому ми маємо любити їх, віддаючи усю належну честь, увагу та пошану.
7. а) нічого не ставиться; 8. г) І знову джміль розмружить квітку, і літо гратиме в лото (Л.Костенко). 9. г) кома не ставиться, бо прикладка стосується особового займенника. (тільки тут правильно буде так: КОМА СТАВИТЬСЯ, БО ПРИКЛАДКА СТОСУЄТЬСЯ ОСОБОВОГО ЗАЙМЕННИКА) 10. а) кома при відокремленій обставині; 11. в) «Водночас дія породжує протидію» (Олійник М.). 12. г) тире між частинами складного речення. У першій частині безсполучникового речення виражається умова, при якій відбувається дія другої частини. 13. а) двокрапка після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення; 14. г) двокрапка, друга частина складного безсполучникового речення пояснює, розкриває зміст першої. 15. б) кома між частинами складнопідрядного речення; 16. г) кома між однорідними членами речення. 17. б) кома між частинами складносурядного речення; 18. д) кома між частинами безсполучникового речення.
7. а) нічого не ставиться; 8. г) І знову джміль розмружить квітку, і літо гратиме в лото (Л.Костенко). 9. г) кома не ставиться, бо прикладка стосується особового займенника. (тільки тут правильно буде так: КОМА СТАВИТЬСЯ, БО ПРИКЛАДКА СТОСУЄТЬСЯ ОСОБОВОГО ЗАЙМЕННИКА) 10. а) кома при відокремленій обставині; 11. в) «Водночас дія породжує протидію» (Олійник М.). 12. г) тире між частинами складного речення. У першій частині безсполучникового речення виражається умова, при якій відбувається дія другої частини. 13. а) двокрапка після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення; 14. г) двокрапка, друга частина складного безсполучникового речення пояснює, розкриває зміст першої. 15. б) кома між частинами складнопідрядного речення; 16. г) кома між однорідними членами речення. 17. б) кома між частинами складносурядного речення; 18. д) кома між частинами безсполучникового речення.
Родина – фундамент суспільства. Якість сімейних відносин характеризує державу.
Батьки - це дар від Бога, наші заступники, яким Господь довірив опіку над нами.
Є три складові пошани до батьків: слухняність, любов та почесть. Ми маємо поважати, шанувати, малитися і благословляти батьків, не залежно від їх рівня, статусу і статку.
Господь карає за неповагу та хулу на власних батьків. «…хто проклинає батька чи свою матір, той конче буде забитий.»(Вих.21:17), «…хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий»(Вих.21:15), «Хто батька грабує, хто матір жене? – Це син, що застижує та осоромлює, - перестань же, мій сину, вчитися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!»
Діти повинні мати вдячне серце перед батьками за фізичне народження, за опіку, за покладену ними жертву заради нашого зрощення та виховання.
Після Бога - батьки є найближчими та найціннішими особистостями для нас, тому ми маємо любити їх, віддаючи усю належну честь, увагу та пошану.