На картині Катерини Білокур — чудові квіти на фоні чистого, погідного неба. їх можна розподілити на два букети. Один, ближній, перебуває у затінку, другий — більш виразний, світлий, осяяний сонячними променями. Кольорів небагато: червоний, зелений, білий, голубий. Але вжито багато проміжних барв.
Я Думаю, майстриня дуже любить природу, безмірно закохана у квіти. А їх тут безліч. Тягнуться до сонця рожеві мальви. По березовій гілці поплелась в'юнка берізка. Чарують око білосніжні ромашки й оранжеві лілії, рожево-червоні тюльпани і настурція з вишневими прожилками на пелюстках.
Картина чарує гармонією кольорів і форм, захоплює красою і майстерністю.
До нещодавна книги вважалися найціннішими речами. Проте з розвитком технологій з'являються нові прилади, які, здається, приносять більшу користь людству. Сучасне інформаційне суспільство надає перевагу комп'ютерам. Ці машини витісняють все на своєму шляху. З кожним роком на виробництвах ми бачимо все більше комп ютерів та нових технологій. Майже в кожного з нас вдома стоїть невеликий ящик, від якого, можна сказати, залежить наше життя. Звичайний домашній персональний комп'ютер замінює все: спілкування з друзями, дворові ігри, читання книги. На даний момент майже не залишилось підлітків, які надають перевагу читанню книг. Ніхто не може уявити своє життя без комп'ютерів, адже це не тільки наш ПК, це й уся побутова техніка: холодильники, мікрохвильові печі, телевізори, електрочайники.
Та навіть якщо говорити про звичайний персональний комп'ютер, кожному ясно, що він давно вже витіснив книгу. Все більше людей надають перевагу комп'ютерним іграм, соціальним мережам та читанню в інтернеті. Адже це зручно - книги на полиці не припадають пилом, сторінки не жовтіють, та й тепер не потрібно півдня просиджувати у бібліотеках для того, щоб знайти якусь інформацію.
Дехто скаже, що немає різниці між звичайною та електронною книгами. На мою думку, вона є. Та ще й яка! Варто лише взяти книгу до рук та відчути цю насолоду. Запах свіжих сторінок, дотик якісного паперу... «Книги - це кораблі думки, мандрівні по хвилях часу, вони бережно несуть свій вантаж від покоління до покоління...», - сказав один мудрий чоловік, і я повністю поділяю його думку.
На картині Катерини Білокур — чудові квіти на фоні чистого, погідного неба. їх можна розподілити на два букети. Один, ближній, перебуває у затінку, другий — більш виразний, світлий, осяяний сонячними променями. Кольорів небагато: червоний, зелений, білий, голубий. Але вжито багато проміжних барв.
Я Думаю, майстриня дуже любить природу, безмірно закохана у квіти. А їх тут безліч. Тягнуться до сонця рожеві мальви. По березовій гілці поплелась в'юнка берізка. Чарують око білосніжні ромашки й оранжеві лілії, рожево-червоні тюльпани і настурція з вишневими прожилками на пелюстках.
Картина чарує гармонією кольорів і форм, захоплює красою і майстерністю.