Все жакінчилися шкільні і будні і нарешті почалися канікули. Багато моїх друзів одразу поїхали: хтось до родичів за місто, хтось на відпочинок. Дехто залишався вдома, адже за цей час їм просто хотілося виспатися та набратися сил. Спочатку мої канікули проходили не дуже весело, я залишився вдома. Звичайно, були дуже веселі прогулянки з друзям, адже прийла весна, надворі тепло і сонячно. Через деякілька днів батьки сказали, що ми поїдемо до Львова. Це було фантастично, мене переповнювали емоції щастя й захоплення. Львів - Дуже гарне місто, культурна столиця України. Ви навіть не уявляєте які там приємні люди, гостинна атмосфера міста дала мені можливісь зануритися у цю феєрію. І ось канікули закінчились, ми повинні були повертатися додому... Та я назавжди запам'ятаю ті емоціі, які в мене викликала ця подорож.
Нема просто слова. Воно або прокляття, або поздоровлення, або краса, або біль, або бруд, або квітка, або брехня, або лжа, або правда, або світ, або пітьма (Р. Гамзатов). Щось несказанно чарівне і зворушливе криється в природі, коли під місяцем бовваніють чи іскряться розмивчастим відливом чубаті полукіпки (М. Стельмах). Люблю людей землі моєї, бо й я землі моєї син (В. Сосюра) Якби ви знали, паничі, де люди плачуть, живучи, то ви б елегій не творили... (Т. Шевченко). Хоч і зазирало сонце крізь листя старих буків всередину лісу, проте віяло тут прохолодою. (О. Маковей).
ответ:Какие именно слова?
Объяснение: