стомившись від міста, його метушні, шуму та проблем, люди прагнуть знайти спокій на лоні природи. дуже часто для свого відпочинку вони вибирають ліс. він приваблює нас своєю прохолодою, тихим шелестом листя, ягідьми та грибами. до лісу йдуть відпочивати поодинці, сім’ями, цілими групами. на жаль, доволі часто такі набіги відпочиваючих закінчуються великими збитками для лісових масивів (забруднення галявин та лісових водойм пустими банками з-під консервів, поліетиленовими пакетами, пляшками, як скляними, так і пластиковими, лісові пожежі, знищення дерев, кущів, ягідників тощо). тому для того, щоб людям було куди знову і знову повертатися на відпочинок, необхідно дотримуватися деяких елементарних правил поведінки в лісі: • розташувавшись на відпочинок, не ламайте кущів та гілок дерев для багаття. для цього в лісі знайдеться чимало сушняку; • перш ніж розпалювати багаття, вирийте неглибоку ямку і в ній розкладіть багаття. бажано це робити біля річки чи якоїсь водойми. багаття не повинно бути занадто великим: полум’я може пошкодити розташовані поблизу дерева та кущі, а також може виникнути пожежа; • не мийте брудний посуд в річці, особливо з використанням миючих засобів. сполосніть його принесеною на берег водою і вилийте брудну воду під кущ. остаточно посуд краще помити вдома; • після відпочинку ретельно загасіть багаття, поливши його водою та засипавши ямку землею. землю щільно притопчіть ногами; • органічні рештки закопайте в лісі, а використані пластикові пакети та пляшки, а також скляний посуд заберіть із собою і викиньте на смітник у місті; • зібравши свої речі і відійшовши на декілька метрів від місця вашого відпочинку, зупиніться і огляньтеся: якщо ви залишили ліс таким же чистим і привабливим, як до вашого прибуття сюди, якщо ніде не видно слідів згарища, зламаних дерев, розкиданого сміття, значить, вам знову захочеться повернутися сюди. відпочинок в лісі відновлює наші сили, заспокоює нервову систему, дає наснагу для нашої творчості. дуже багато людей люблять “побродити по лісу”, часом наодинці, а то групами, як організованими (туристичні походи), так і неорганізованими. особливо люблять такі прогулянки діти, молодь. але в лісі на людину може чекати багато неприємних несподіванок: вона може заблукати, її може ужалити змія чи вкусити якась комаха або навіть звір. тому необхідно знати, які заходи необхідно здійснити перед початком подорожі та як себе поводити в лісі в разі виникнення небезпеки: • повідомте, куди ви збираєтеся. якщо поблизу нікого немає – залиште записку з повідомленням (дата, час відбуття, кількість людей, що йдуть з вами, напрямок подорожі і приблизний час повернення); • одягніть зручний одяг та взуття. вони повинні відповідати місцевості та погодним умовам, які можуть змінитися дуже швидко; • одягніть дітей у яскравий кольоровий одяг – він буде більш помітним у разі їх розшуку; • домовтеся про сигнали, щоб не загубити одне одного у лісі, особливо на випадок несподіванок – свистом або голосом; • запам’ятовуйте орієнтири під час руху у лісі. щоб не заблукати – залишайте позначки. без зорових орієнтирів людина в лісі починає кружляти; • якщо ви заблукали в лісі, зберігайте спокій та уникайте паніки. якщо ви панікуєте, думати логічно неможливо; • пригадайте останню прикмету на знайомій частині шляху і спробуйте простежити до неї дорогу. якщо це не вдається, пригадайте знайомі орієнтири, найкраще – залізницю, річку, шосе. прислухайтеся. при відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте “на воду” – униз за течією. струмок виведе до річки, ріка – до людей. якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево – погляд з висоти є краще зорієнтуватися; • використовуйте навички та вміння будування схованок (буда, навіс, намет та ін.) або користуйтесь природними печерами. це виживанню у лісі, забезпечить вам захист і тепло; • бережіть та економно використовуйте воду. вона важливіша для вашого виживання, ніж їжа; • навчайте дітей, що необхідно вибирати велике дерево (або якийсь інший об’єкт) біля прикметного місця і перебувати там. повідомте дітей про необхідність кричати на шуми, що лякають їх. якщо це звірі, вони злякаються та підуть геть. це також швидше знайти їх тим, хто буде шукати.
Розпочну із того, що у кожного на це питання є свої домисли. хтось ходить і хвалиться всім, що у нього повно друзів, а хтось навпаки каже, що навіть нема з ким випити 1517.чому у людей такі різні погляди? все просто, люди просто не вміють виділяти із великої маси людей знайомих і друзів. от, наприклад, у соціальній мережі вконтакті у вас є 524 друга. ви справді можете їх назвати друзями? думаю відповідь очевидна, це не друзі, а просто люди, яких ви знаєте. сам по собі знаю, що деяких людей просто додав для кількості. із більшістю не спілкуюся і видаляти їх якось тепер не пасує.але, це віртуальне життя, а є ще реальне життя, де на вашому життєвому шляху зустрічається багато людей. з одними ви дружите день, з іншими – місяць, а є і такі, що на все життя. хоча, буду з цим твердженням сперечатися і ще й як.особисто мені дуже не подобається, коли друзі є тільки до столу або ж приходять лише тоді, коли вам щось потрібно. а чого б просто не зателефонувати і не спитати як у тебе справи, чи все добре? ліньки чи це прояви егоїзму? справжня дружба – це коли людина готова тобі у будь-яку хвилину, а не морозитися, що я їду у єнакієве, а я зараз на лижах, або ж взагалі вимкнути телефон.чи є справжні друзі? можливо і є, але це одиниці. чому так? ви народжуєтеся, проходить дитинство, маєте друзів, але з часом інтереси у вас змінюються і ці вже екс-друзі просто зникають.згодом ідуть різні бурси, навчання, там також з'являються друзі, але з часом і вони зникають.у кожної людини з часом починає створюватися сім'я, народжуються діти і так далі. друзі поступово відходять на другий план.не подумайте, що тут воробус лукавить. а що не так? досить часто бачив такі ситуації, коли були люди, дружили, у когось там особисте життя складалося добре, у когось ні. і ось ці, у кого не складалося згодом починали заздрити, починалися сварки і, як наслідок, не ставало друзів. також дуже багато залежить від матеріального стану друзів. якщо ти дійсно друг, то не будеш вимахуватися тим, що ти більше заробляєш. на жаль, не завжди так буває.
2
Объяснение: