Сьогодні мати почала дiставати з комори, з-зі скринi, навiть з полиці за божницею свої вузлики. В них лежало все насіння: огiрки, квасоля бiла, горох, кукурудза жовта й червона капуста, буряки, мак, морква, петрушка, цибуля, часник, соняшник і ще всяка всячина.
Мати перебирала своє добро, хвалилася його силою і вже мабуть бачила себе в городi посеред лiта. Я теж у думках забирався в горох або нахиляв до себе спiвучi макiвки.
Мати перша в свiтi навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п'янкий любисток, маковий цвiт і калину.
На мою думку,сенс людського життя полягає у вірній присвяті свого життя Богу як основа основ.По-перше,що б не робила людина,але якщо вона не живе в Бозі,то марне її життя і робота.
Наприклад,людина зібрала врожай,неподякувавши за нього Богу.І на наступний рік врожаю стало в два рази менше.Чому?Бо людина не була вдячною Богові за дощі.По-друге,жити потрібно кожен день так,як останній,бо завтра може не бути.
Ми живемо в останні часи цього світу.
Отже,сенс людського життя є вірне слюжіння Богу:дотримання 10 заповідей.