-Сьогодні я розніс більше крові
- Ні я (сказала клітина)
- Та чому ви спорите всі знають що я більше всіх розніс
-Ні, я так не думаю давайте поспорим
Вони погодились і сказали що робити?
-Давайте сьогодні до кінця дня будем розносити кисень а мій дід буде наблюдати.
-І почали розносити кисень по організму...
к же нам хочеться ясності у світі явищ, що оточує нас. А даремно поспішаємо. Варто дослухатись до лауреата Пулітцеровської премії Торнтона Уайдлера: "Ясность представлений - великая добродетель. Но тот, кто прежде всего ищет ясности, рискует и упустить что-то важное, ибо есть истины, для уяснения которых необходимы терпение и время. Требование ясности, или хотя бы логики, немедленно и во всем сушит ум, постепенно суживает кругозор".
Тож доцільніше побути в полі проблеми, щоб завдяки терпінню зануритися глибше.
А відтак бути ближче до істини.
Щодо традиційної класно-урочної школи, важливо оцінити її в перспективі того, що "вічними є лише зміни", і зорієнтуватися на творенні змін на краще.
Класно-урочна система: плюси та мінуси
Людей багато, а світ один. Тому-то й потрібно мати систему узагальнених та уніфікованих моделей світосприйняття: досить людям узгодити сенс понять - і вони зрозуміють один одного.
Поширення ідей класно-урочної школи Яна Коменського на весь світ стало універсальним базисом сучасної цивілізації. Але системна здатність до відтворення стандартних моделей не вичерпує всіх культурних потреб людства. Освіта без стимулювання різноманітності засушить душу цивілізації, а цивілізація без системних засобів до сталого розвитку втратить суспільно-осмислене життя як таке.
Сучасна школа, додаючи до класно-урочної діяльності системну роботу факультативів, гуртків, секцій, студій, здійснення проектів, досліджень, акцій тощо - робить крок у майбутнє. Освітнє поле активної діяльності школярів поза "партою" здатне впливати на рівень освіченості не менше ніж класні уроки. Втім, без системного стандарту, що дають класні уроки, воно не спрацює.
Без обов'язкових уроків освіта стає як "лебідь, рак та щука".
Проблема нашої школи в тім, що уроки аж надто багато перебирають на себе.
Державний Герб України, поряд з прапором, гімном і Конституцією - один з чотирьох офіційних символів Держави. Складається з Малого і Великого гербів. В даний час використовується тільки Малий герб, затверджений 19 лютого 1992 року. Великий герб України існує у вигляді законопроекту.
Центральною геральдичною фігурою обох гербів є «тризуб» (укр. тризуб) Святого Рівноапостольного князя Володимира, володаря і хрестителя Русі. Крім того, відповідно до Конституції України, елементом Великого герба має бути і козак з мушкетом, символ Війська Запорозького.
Великий Державний Герб України (проект) являє собою синій щит із золотавим знаком князівства Володимира (тризуб), з боків щитоносців: праворуч - козак з мушкетом (герб Війська Запорізького), ліворуч - коронований лев (герб Галицько-Волинської держави), над щитом - князівський вінець, під щитом - переплетені з гроном калини колоски пшениці і синьо-жовта стрічка.
Існує кілька теорій про походження українського герба. Найімовірніші з них: Стилізоване зображення сокола-Рарога падаючого на видобуток - племінного знакa руських князів Рюриковичів. Птах Рарог - вогняний птах, що означає бога вогню - Семаргла. Стилізоване написання слова «Воля». Стилізоване написання слова «Володимир». Походження тризуба від хазарського двузубцем. Походження знака тризуба з точки зору тюрколога.
Давньоруських князі використовували як особистих емблем зображення різних варіантів двузубцем або, рідше, - тризубів. Київський князь Володимир Святославич використовував в якості особистого геральдичного символу на монетах і печатках тризуб.
25 (12 ст. Ст.) Лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла тризуб в якості Державного герба Української Народної Республіки. Були затверджені малюнки Великого і Малого Державних гербів, які, однак, мало різнилися між собою композиційно.
Герб Української Народної Республіки
Проект герба Української держави 1918 представляв собою зображення золотого запорізького козака на синьому полі. Український «тризуб» розташовувався зверху щита в якості нашлемники. Проект був розроблений Г. Нарбутом.
Герб Української РСР був затверджений 14 березня 1919 року, використовувався до 1992 року. На стрічці, опоясивющей колосся пшениці, в центрі напис українською мовою Українська PCP, а з боків - гасло Пролетарі всіх країн, єднайтеся! на українському (Пролетарі Всіх країн, єднайтеся!) та російською
Пояснення:
Привіт.
Привіт, як срави?
Добре. А ти чув, що сьогодні будутл брати анліз з пальця?
Так, надіюсь незнашого.
Також ндіюсь.