Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!
Як красиво попіл носить по салону.
Возять пацани колами, розпливаються райони.
Ні про що шкодувати немає буду; що залишив, небо приховає.
Знову свобода, я пірнаю з головою.
П'яний, п'яний, п'яний дощ пробирає дрож (по шкірі).
Ти ж в ці небеса більше не прийдеш (о боже).
Неусвідомлений туман палить, як вогонь (походу).
П'яний, гордий хлопчина проебал любов.
Вона приходить без сну.
Нікому не говорить, про що мріє.
Гроші, слова, абсолютної ролі не грають.
З голови хвиля, м'яко кайфом тіло обіймає.
Ой, дурень-дурень, ти нічого не розумієш.
Під величезним синім зливою, де залишилися ми з тобою.
Як же рано ваші діти відлітають за любов'ю.
Але занадто багато цьому житті, щоб знати польотів ціну подруга, я не той, з ким бути хотіла ти.
П'яний, п'яний, п'яний дощ ...
Объяснение:
Якщо уважно подивитися навколо себе, можна побачити що у людей різний колір очей, зачіски та всього іншого.Але ніхто не думав про те, чому ми рівні?Ми рівні не за характером, не за кольору очей або зачіски, всього.Ми рівні тому що люди, це одне єдине, що є у Бога.
Объяснение: