1 вересня до нас прийшла нова дівчинка,вона трішки не зрозуміла.Завжди плаче Одного дня я прийшла в школу: -Привіт усім! -Привіт,пішли зі мною погуляємо,-запропонувала мені та дівчинка Катя. -Ні,вибач,я не можу,мені потрібно повторити правила на котрольну роботу з української мови,-відповіла я. -Але як же я?Пішли,ну потім повториш...-вмовляла вона мене. Для мене ця контрольна була дуже важлива,але вона до неї не ставлася серйозно -Вибач,ну Катю,я не можу,давай на наступній перерві,будь ласка-просила я. -Ні,я хочу зараз,-вона пішла за свою парту і почала плакати. Всі її заспокоювали і я теж,вона тільки й крисала: -Не займайте мене,відпустіть,не треба мене заспокоювати Ось така в нас проблема.
1. Що за казна-що: шість ніг, дві голови, один хвіст, чотири ока, два носи.(Вершник на коні) 2. Щось без леза та без зуба Розтина міцного дуба. (Блискавка) 3. Прийшов хтось та взяв щось; бігти за ним – не знаю за ким, бо пішов туди – не знаю куди.( Вітер) 4. Щось літало та й у воду впало; води не сколотило, а й само не полетіло.(Пір’їна) 5. Якби не було його, не сказав би нічого.(Язик) 6. Ніщо не летіло, Ніщо не злякало, А вся затремтіла, А вся задрижала. (Осика) 7. Лежить колода серед города, ніхто її не зачіпає. (Межа) 8. Ні се, ні те, а кожному треба; і кожний має, та ніхто не вгадає. (Ім'я) 9. Ніхто його не бачив, а чути - усяк чув. (Пташине молоко) 10. Ніхто ні в кого його не бачив, А в кожного є. (Ім'я)
Як часто ми закохуємося і намагаємось сподобатися коханій людині. Але буває, що зовсім не помічаємо того, хто насправді любить тебе. А найприкріше, що ця людина завжди була поруч і намагалася приділити якнайбільше уваги, а ти цього не помічав. І чому, коли вже все позаду, ти розумієш, що кохаєш саме людину, яка теж весь час кохала тебе? Кожен з нас припускається помилок, але ніколи не пізно їх виправити. Ми всі люди і всі маємо право на кохання. Тому потрібно спішити кохати і знайти в житті саме тут людину, з якою готовий прожити все своє життя.
Одного дня я прийшла в школу:
-Привіт усім!
-Привіт,пішли зі мною погуляємо,-запропонувала мені та дівчинка Катя.
-Ні,вибач,я не можу,мені потрібно повторити правила на котрольну роботу з української мови,-відповіла я.
-Але як же я?Пішли,ну потім повториш...-вмовляла вона мене.
Для мене ця контрольна була дуже важлива,але вона до неї не ставлася серйозно
-Вибач,ну Катю,я не можу,давай на наступній перерві,будь ласка-просила я.
-Ні,я хочу зараз,-вона пішла за свою парту і почала плакати.
Всі її заспокоювали і я теж,вона тільки й крисала:
-Не займайте мене,відпустіть,не треба мене заспокоювати
Ось така в нас проблема.