1.в
2.в
3. б
4. г
5. 1-б, 2-а, 3-в, 4-г
6. 1- б,2-г , 3-а, 4-в
7. а1
8. Поля ,пробуджені від зимового сну, злегка парували. Налита сонцем і вітрами,
хлюпоче веслами весна. Усі, за винятком Бойка ,дивилися на капітана. Десь за
ланами гомонів ,стихаючи грім. Гордий і волелюбний ,він нагадував сокола.
Іржання те розбилося зараз же на десять відгомонів і покотилося по яру ,і пішло
бродить та гомоніти понад болотечком так, наче не одна конячка заіржала, а при
наймні цілий табун.
9.Ви, дівчатка-подружки, дайте мені сорочки бідненької, але біленької й
тоненької.(просте, односкладне, ускладнене звертанням)
10.До наступного запитання можна переходити ,почувши відповідь на попереднє.
Усе більше закохуючись у цю історичну добу, виникла повага до волелюбності
й непереможності наших предків.
Родовід, родина, сім’я. Вчитуєшся в ці слова – і в уяві постає те місце, де ти народився, де промайнуло дитинство із дивом-казкою, матусиною піснею, батьківською ласкою.
І зараз дуже важливо кожному з нас пам’ятати свій родовід. Очевидно, мало хто знає, що у давнину було за обов’язок знати поименно свій родовід до сьомого коліна.
Пам’ять про своїх пращурів була природною потребою. Триматися свого родоводу, оберігаючи в такий іб сімейні реліквії і традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням, було обов’язком.
Объяснение:
Саме сім’я Сірків із роману “Тигролови” І. Багряного, українські втікачі і вигнанці, зуміли зберегти звичаї та традиції своєї родини аж на Далекому Сході.
Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам’яттю, називали “людина без роду-племені”. Дитина, не засвоївши таких родовідних цінностей, на все життя залишиться Іваном Безрідним, не знатиме, чиїх батьків вона дитя.
Давно відомо: хто відцурався мови і традицій своїх – врешті-решт знехтує синівським обов’язком перед батьками. Бо за душею у безбатченків немає нічого святого.
