Объяснение:
Весна прийшла і все кругом ожило. Сонячні промені пробиваються крізь хмари, проганяючи холод. Сніг сходить з пагорбів веселими струмочками. Звідусіль чується їх дзюрчання. Весна прийшла і принесла нове життя.
Зима намагається ще втриматися на своєму троні, проте з кожним днем сили її тануть, вона не може протистояти весні. Всюди чується голос весни: крапель, дзюрчання струмочків, веселе щебетання птахів.
Коли весна вже зайняла свої володіння, починають прилітати птахи. Як вони скучили за рідною землею, і повертаються кожен рік з теплих країн, долаючи величезні відстані. Саме перелітні птахи говорять про те, що прийшла весна. Зимове царство зруйновано і тепер буде тепло.
Починають прокидатися природа. На деревах починає розпускатися листя. Прокидаються і перші весняні квіти підсніжники, які наче сніг вистилають землю. Саме ці квіти є символом весни. Дні стає довшим, і від цього ставати веселіше. Так і хочеться цілими днями гуляти по вулиці.
Багато роботи у звірів і птахів. Вони повинні вирити нори, побудувати гнізда. Також багато роботи і у людей. Весна пора роботи.
Объяснение:
Новий рік – одне з найпопулярніших календарних свят. Цей день протягом століть щорічно відзначають, знають, люблять і чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях.
Про давні традиції зустрічі Нового року в Україні розповідає портал Стожари.
"В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у січні – та й тепер 2 рази", - йдеться у розповіді.
Традиції новорічного святкування
Серед українського селянства аж до початку XX ст. зберігалися новорічні традиції змішаного язичницько-християнського походження. Новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася й ставала небезпечною всіляка нечиста сила. Вірили, що на святках присутні душі померлих родичів, яких також боялися і намагалися умилостивити. Побутувало уявлення про те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити що завгодно. До цієї ночі, як і до свята Івана Купала, приурочені перекази про палаючі гроші та скарби. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року. На цьому грунті сформувалися звичаї, обряди, заборони та обмеження, в яких яскраво відбився світогляд хлібороба, його невпевненість у завтрашньому дні, страх перед стихійними силами природи.
1) Дійсний іб: говориш, повірять.
Наказовий іб: ходи, поспішай збуди, заграй, спитай.
2) Дійсний іб: розгойдалась, розгулялась, попливла, дзвенять, плету, б'є, дише, піднялися, розбудив.
Умовного немає. (умовний іб утворюється з частками б, би: "зробив би")