Так, я цілком згодна з цією тезою. Адже життя – це така цікава річ! Неоднозначна, мінлива, щаслива й нещасна водночас…
У кожного в житті свій шлях, але не кожен знає, що чекає на нього далі: на зупинці, в метро чи вдома або на роботі. Можливо, хтось над цим замислюється, а хтось просто пливе за течією. Та все ж таємниця майбутнього залишається. І розгадати цю таємницю може не кожен – не кожен має змогу у старості, осмислюючи пройдений шлях, зрозуміти, що прожив його недарма, що досяг усього, чого тільки міг досягти, про що тільки мріяв. А винні у цьому, як це не дивно, лише ми самі.
Хоча багато хто вважає, що наше життя написане долею, все ж таки, я думаю, що сама доля залежить від наших рішень. Можливо, саме у цьому і полягає його таємниця. Адже ніхто не знає, що трапиться з ним у наступну хвилину.
Кожен день нашого життя – це приклад даної тези. Ніхто не знає, як складеться навіть день, не говорячи вже про весь життєвий шлях. Хтось отримає високий бал навіть не відкриваючи вдома книжку, хтось посвариться з кращим другом, до когось прийде перше кохання – це все може відбутися в один момент, це все життя!
Про непередбачуваність життя писали і пишуть майже всі письменники. Наприклад, великий український поет Т. Г. Шевченко у своїй поемі «Катерина» зобразив молоду дівчину, яка народила позашлюбну дитину. Вона вважала, що її коханий, батько дитини, буде цьому дуже радий та неодмінно одружиться на ній і виховуватиме свого сина. Та не так сталося, як гадалося… Москаль не прийняв ні її, ні сина, і Катерина у розпачі кинулася в ополонку… Чи таким вона уявляла своє життя, коли зустрічалася з коханим у вишневому садочку? Мабуть, що ні. Але, знову ж таки, Катерина багато у чому сама вирішила свою долю і навіть долю свого сина.
Ми не можемо знати, що буде завтра, але можемо зробити це «завтра» кращим. Для цього необхідно навчатися, щоб мати гарну професію та можливість самореалізуватися. Також не варто забувати про тих, хто поряд з нами, хто допомагає нам створювати майбутнє. Перш за все, це наші батьки. Без них ми б взагалі не народилися, вони несуть відповідальність за нас, а ми, у деякій мірі, – за них. Батьки хочуть нас бачити здоровими і щасливими, тож не варто їх засмучувати та позбавляти цієї радості. Не варто самим руйнувати власне життя, а саме до цього призводять шкідливі звички та необдумані вчинки. Для того, щоб життя містило у собі тільки гарні таємниці, треба ще і докласти чималих зусиль.
Тож життя – це дійсно таємниця. Але якою вона буде – залежить від кожного з нас.
Я вважаю, що кожна людина мріє стати успішною. Хоча можливо, багато хто не визнає цього бажання. Мріяти про успіх, цілком нормальне і навіть хороше бажання.
Адже люди, які досягли успіху, живуть яскравим і насиченим життям. Вони можуть собі та близьким ні в чому не відмовляти. Успішних людей всі поважають і цінують. І ще цікаво, багато хто готовий до таким людям в різних ситуаціях. Успішні люди манять до себе.
Як ми звикли припускати, успішні люди обов’язково повинні заробляти великі гроші.
Часто успішними ми називаємо тих людей, які мають високий соціальний статус. Люди, які домоглися високих посад, вважаються успішними.
До успішних людей відносяться керівники організацій, відомі юристи та політики. Також до них відносять різних творчих людей.
Я вважаю, що успішна людина має бути задоволена власним життям. Людина повинна любити справу, якою займається. І неважливо відомий він чи ні, багато чи мало у нього грошей. Якщо людина не буде задоволеним своїм життям, вона не буде щасливою і повністю успішною.
Успіху потрібно домагатися хорошими справами.
Яким чином можна добитися успіху в цьому житті? Щоб стати успішною людиною в першу чергу потрібно мати сильний і вольовий характер. Це особи, які ставлять перед собою різні цілі та завдання. І обов’язково їх досягають. Люди, які захоплюються спортом і ведуть здоровий іб життя, мають сильний характер.
На жаль, слабохарактерні люди рідко досягають успіху. Також стати успішним часом допомагає випадок. Але як то кажуть, це справа везіння.
Я вважаю, що кожна людина, котра домоглася визнання і поваги на роботі, може вважатися успішною. Ще до таких людей можна прирівняти тих, хто здатний забезпечити себе і свою сім’ю.
Поруч зі мною живе багато успішних людей. В першу чергу до них я хочу віднести своїх улюблених батьків. Вони побудували будинок, виховують своїх дітей і повністю їх забезпечують. До того ж моя мама працює вчителем початкових класів. Її дуже люблять учні. Вона для них друга мама. Батьки школярів теж її поважають. Мій тато хірург. Він врятував багато життів, він завжди допомагає людям.
Як їх не вважати успішними. Адже вони шановані й улюблені в суспільстві, і в родині. А що ще потрібно людині для щастя? Любов близьких. А вона у них є.