1. Робота йтиме(недок. 3 особа.однина) якщо сидіти(недок. інфінітив) й чекати(недок. інфінітив)
2. Коли я не горітиму(недок. 1 особа.однина), ти не горітимеш(недок. 2 особа. однина), коли ми не горітимемо( недок. 1 особа. множина), то хто ж тоді буде світити?
3. Мені до скону отчий край здаватиметься(недок. 3 особа. однина) раєм
4. Навесні на місці старого молодий буде лист, зелений, він з вітром розмовлятиме(недок. 3 особа. однина), хапатиме(недок. 3 особа. однина) жилками своїми сонячний промінь, під дощем купатиметься(недок. 3 особа. однина) й росою умиватиметься (недок. 3 особа. однина).
5. Неначе пісні вічної рядки, дзвенітимуть (недок. 3 особа. множина) дороги під тобою.
6. Сонце ронить(недок. 3 особа. однина) з неба квітки на хвилі дніпрові, осінні.
7. І скільки ви пливтимете(недок. 2 особа. множина), весь час вітатимуть(недок. 3 особа. множина) вас своїм щебетанням веселі жовтобрюшки, підпадьомкатиме( недок. 3 особа. однина)на вашу честь перепел і дерчатиме( недок. 3 особа. однина) деркач.
Найкращий день у моєму житті – день народження, коли мені виповнювалося 7 років. Я добре пам’ятаю цей прекрасний день, адже саме тоді свій день народження я відзначав на природі, де зібралося багато гостей, друзів, родичів. Ми організували відмінний пікнік, дорослі приготували багато частувань, діти принесли з собою футбольний м’яч, тенісну ракетку.
День народження у мене в серпні і найчастіше на мій день народження погода дуже погана: йде дощ, холодно, дме сильний вітер, ні про який пікнік не може бути й мови, а тут сталося щось особливе. Світило сонце, співали птахи, було дуже тепло. І ось коли всі хлопці зібралися на галявині, Тітка Олена – мама моєї подруги почала влаштовувати для нас різні веселі конкурси. Ми грали, веселилися, все було дуже цікаво і весело. Потім хлопці стали дарувати подарунки. Мій найкращий друг подарував мені цікаву книгу, яку я дотепер люблю перечитувати час від часу, ще один друг подарував мені настільний хокей, в який я часто любив пограти з татом і братом. Після вручення подарунків ми приступили до їжі. Дорослі смажили шашлик, діти за своїм звичаєм уминали чіпси і сухарики. І ось через деякий час нам принесли святковий торт. Як зараз пам’ятаю, який він був великий, смачний, зверху красувалися сім запалених свічок, які я з радістю і захопленням задув.
Увечері, коли всі стали збиратися додому, було трохи сумно, що такий день проходить, але вдома мене чекав ще один сюрприз. Мама і тато зробили для мене ще один подарунок, який не був подарований. Це була ігрова приставка, яку я так давно хотів. Я був настільки щасливий, що це складно передати словами. Ми з батьком підключили приставку до телевізора і стали грати в гонки. Так ми грали, поки не стало пізно, і тато не відправив мене спати. Я лягав з прекрасним відчуттям любові і тепла до всього світу, такий був цікавий і насичений цей день, що я спав довго і міцно.