-Привіт , Кирило, як твій настрій?
-Привіт, Санько, все добре , а в тебе?
-У мене також добре я сьогодні написав іду гуляти з Миколою хочеш з нами?
-Звісно, хочу , а у скільки годин?
-О п'ятій біля мого під'їзду.
-Добре , а у який клас ходить Микола?
-Микола ходить у 6 клас.
-Зрозуміло , а куди ми підемо , Кирило?
-Ми будемо гуляти біля магазину "У Зосі".
-Я запитаю у мами чи мені можна до магазину " У Зосі".
-Добре , бувай , до зустрічі.
-покi Кирило
Ось в нашому місті вже карантин продовжується майже два місяці.На карантині мені сумно,бо весь час сиджу в дома і вчу домашню роботу.Мені здається,що вільного часу стало ще менше,бо потрібно самій розбирати теми,і це не так просто як я думала!З будинку без потреби я взагалі не виходжу,а сиджу весь час у себе в кімнаті.Дуже хочу вийти гуляти на подвір'я з друзями,поїхати на пікнік з рідними,але нажаль і цього робити також не можна.Я дуже сумую за школою і за своїми друзями.Але на карантині,як не дивно,є і свої плюси.Тепер я можу спати до обіду,можу проходити онлайн-курси для саморозвитку,наприклад перша домедична до а це дуже важливо знати кожному),можна проти також курс на покращення знань з англійської мови,математики чи української мови,тому можна проводити час з користю.Також в мене нарешті з'явився час,щоб прибрати в себе в шафі і провести більше часу з своїм братом/сестрою/котом/собакою.Я тепер часто почала дивитися кінофільми і серіали,бо в мене весь час не було часу на це.Але всеж таки я сподіваюся,що карантин скоро закінчиться,і я зможу підти до школи і погуляти з рідними і друзями!
ответ:Дощ наздогнав нас. Перші краплі його навшпиньках йдуть по запорошеній дорозі, ніби вислана тільки розвідка. Здається, що це тільки проба дощу. Але ось вже шумно, суцільною стіною кинулися головні сили.
Дощ бушує над полем. По дорозі біжать пінисті струмки, неначе наслідують бурхливі річки. Вітрове скло заливають суцільні пінисті потоки, а дах фургона гуде, як великий барабан. Але літній дощик не те, що восени. Він йде відразу, так само як і почався.
Умиті поля дихають глибше. На вусатих колосах ячменю, як алмазні підвіски, виблискують крапельки вологи. Попереду, над дорогою, встає кругла семиколірна веселка, немов святкові ворота.
Объяснение:
-Привіт , Андрію, як твій настрій?
-Привіт, Санько, все добре , а в тебе?
-У мене також добре я сьогодні написав іду гуляти з Миколою хочеш з нами?
-Звісно, хочу , а у скільки годин?
-О п'ятій біля мого під'їзду.
-Добре , а у який клас ходить Микола?
-Микола ходить у 6 клас.
-Зрозуміло , а куди ми підемо , Андрію?
-Ми будемо гуляти біля магазину "У Зосі".
-Я запитаю у мами чи мені можна до магазину " У Зосі".
-Добре , бувай , до зустрічі.
-Пока, Андрію!