Прочитавши твір "Білий кінь Шептало" напевно кожен задумався про секретний зміст та загадковий сюжет. Адже саме в цьому творі зображується образ людини, яка хоче виділитись від цієї сірої, одноманітної маси. Оскільки ми дуже різні, то на мою думку і відповіді на питання: "Що я взяла для себе від цього твору" теж досить різні. Як на мій погляд кожна людина ще раз підкреслила (відмітила) для себе, що ми не схожі один на одного, як і характерами, обрисами обличчя...Можна перечисляти, і перечисляти. Все це ще раз доводить нашу не схожість. Отже перейдемо до нашого з Вами досить цікавого запитання. Білий кінь Шептало уособлює яскраву людську особистість, яка під впливом повсякденного життя втрачає свою індивідуальність, губить кращі риси свого характеру, пристосовується, починає діяти "як усі". На мою думку нам знайома така ситуація, коли людина потрапляє в таку обстановку, де вона почуває себе досить не зручно та ніяково. Вона прагне виразитись, але попри невдале середовище нічого не може вдіяти. Отже, можемо дійти висновку, що попри всі перешкоди які зустрічаються на нашому шляху ми повинні самовдосконалюватися, бути особливими, мати свою власну думку та просто вірити в себе.
Колись на землі не було дерев. Всі люди були цим занепокоєні, особливо головний вождь племені Чорноногих. Він наказав привести всіх можливих садоводців і нехай вони щось придумають, а як ні, то відрубають їм голови. Кожний за кожним садоводці помирали, поки не знайшовся звичайний хлопчик, який дуже серйозно до цього ставився. Він подумав якщо не можна посадити дерево його потрібно зробити! Взяв всі можливі прилади для виготовлення дерев і через 5 років у нього вийшло чудове деревце. Він звичайно розумів що одного деревця було не достатньо але це - був єдиний вихід. Отже приніс він деревце вождю і вождь сказав що перестане бути жорстоким до садоводців якщо вони так само як і хлопчик будуть виготовляти дерева. Робота було клопіткою і займала багато часу, проте вже через20 років у індіанців був цілий ліс! З того Людини.
Білий кінь Шептало уособлює яскраву людську особистість, яка під впливом повсякденного життя втрачає свою індивідуальність, губить кращі риси свого характеру, пристосовується, починає діяти "як усі". На мою думку нам знайома така ситуація, коли людина потрапляє в таку обстановку, де вона почуває себе досить не зручно та ніяково. Вона прагне виразитись, але попри невдале середовище нічого не може вдіяти.
Отже, можемо дійти висновку, що попри всі перешкоди які зустрічаються на нашому шляху ми повинні самовдосконалюватися, бути особливими, мати свою власну думку та просто вірити в себе.