1. Марічка поїде на море, і Петро купить новий велосипед, якщо будуть гарно поводитися. 2. Коли прийде літо, я поїду на море, але не надовго. 3. Дощ йшов усю ніч, так що зранку було так вокго, що треба було одягати чоботи, та було дуже волого. 4. Щоб довіряти людям - треба їх добре знати, і проводити з ними багато часу. 5. Я прислухався: у лісі було дуже тихо, бо перед цим пролунав гучний вистріл. 6. Я люблю ходити в ліс тоді, коли дерева зелніють та хвилюються зеленими хвилями; коли навколо стає спокій, який проникає у твою душу.
"Ідіть за мною, діти!" - позвала своїх учнів Лариса Миколаївна. - Лариса Миколаївна позвала своїх учнів і сказала, щоб вони йшли за нею.Хлопець тихо повторював : "Це був не я... Я не винен." - Хлопець тихо повторював, що то був не він і що він не винен."Ми сьогодні дуже гарно попрацювали. Може тепер сходимо у кафе?" - промовила весело Марічка. - Марічка весело промовила, що ми сьогодні дуже гарно попрацювали й запропонувала сходити у кафе.Натовп шалено кричав : "Не можна його жаліти! Таким, як він, тут не місце!" - Натовп шалено кричав, що його не можна жаліти і що таким, як він, тут не місце."Я не знав, що ти настільки жадібна!" - обурено вигукнув хлопець. - Хлопець обурено вигукнув, що не знав, що вона настільки жадібна.
2. Коли прийде літо, я поїду на море, але не надовго.
3. Дощ йшов усю ніч, так що зранку було так вокго, що треба було одягати чоботи, та було дуже волого.
4. Щоб довіряти людям - треба їх добре знати, і проводити з ними багато часу.
5. Я прислухався: у лісі було дуже тихо, бо перед цим пролунав гучний вистріл.
6. Я люблю ходити в ліс тоді, коли дерева зелніють та хвилюються зеленими хвилями; коли навколо стає спокій, який проникає у твою душу.