е дивно, що й преса приділяє цьому досить мало уваги. Але такий стан справ веде до кризи в суспільстві. Екологічна та суспільно-політична преса може й повинна впливати на прийняття рішень державними, промисловими, комерційними й громадськими структурами: "…засоби масової інформації як носії політичної інформації та інститут, зацікавлений у розквіті держави, допомагають владі творити політику, а політикам – підтримувати державність як головний гарант прав і свобод особистості і громадянина".
Преса є найстарішим видом журналістики, її родоначальником. Розширення і диференціація аудиторії преси, нові соціальні завдання, науково-технічна революція породжують необхідність виникнення нових видів і типів періодичних видань, включаючи програми та канали електронної преси.
Престиж друкованої преси пов'язаний, зокрема, з тим, що її журналісти мають більшу ступінь незалежності завдяки численним політичним баталіям, які дозволили їм поступово закріпити свій авторитет і свою законність. Звичайно, аудіовізуальна преса теж має немалий престиж. Її "зірки" більш відомі, ніж основна частина журналістів друкованої преси. Проте не застаріла інформація, що справляє великий вплив, у більшості випадків походить із письмових джерел. І в нас сьогодні найсерйозніші політичні кризи, викликані втручанням ЗМК, пов'язані переважно з діями друкованої преси. Саме тому обрано як приклад екологічної комунікації масову комунікацію в пресі, яка має чималий досвід висвітлення екологічних проблем.
Важливим є обмін досвідом між спеціалістами, які займаються висвітленням цієї тематики. Загальні завдання Міжнародного клубу журналістів зазначають, що екологічна журналістика складається сьогодні як нова, окрема галузь нашої професії. Її правила й принципи мають бути сформульованими на основі міжнародного досвіду. Просвіта широкої громадськості й підтримка добровільної діяльності повинні стати головними завданнями екологічної журналістики.
Книга супроводжує людину протягом усього життя: перші книги — альбоми казок, розмальованки, перші дитячі вірші. Ми полюбили їх, а через них почали звертатися до інших книг. Книги — наші вірні порадники, вони вчать нас мислити, відкривають нам невідоме. А тому роль книги в житті людини дуже велика: своїй грамотності, освіченості ми зобов'язані книзі. Вона вчить нас. бути чесними, працьовитими, любити свій край, поважати людей. Книга переносить нас в інші країни, епохи.
Я люблю читати книги про історичні епохи і події. Ці книги збагачують мої знання про життя людей у різні часи, вчать переборювати певні випробування долі, розкривають красу мови.
Я вважаю, що книги — це найбільший людський скарб і життя без них важко уявити.
Объяснение: