272. Запишіть дієслова, додаючи утворені від них пасивні діс- прикметники. Виділіть суфікси. Назвіть приголосні звуки, що чергу- ються під час творення дієприкметників. Даю 40 баоів
Благодійність є досить популярною в наші дні. Люди стали більш відкритими і добрими. В цілому, благодійність означає добровільне надання до тим, хто її потребує. Благодійні пожертви можуть включати в себе акт дарування грошових коштів, товарів, часу, уваги і доброти до нещасного. Більшість форм благодійності означають надання основних предметів необхідності, наприклад, продуктів харчування, води, одягу, даху над головою, охорони здоров’я і т.д. У сучасному світі існує так багато благодійних організацій. Вони дозволяють людям жертвувати що-або безпосередньо, або в Інтернеті через вебсайти. До благодійним організаціям ставляться дитячі будинки, продовольчі банки, релігійні інститути і лікарні для бідних. Пожертвування речі, які вам більше не потрібні, є однією з форм благодійності. Не всім пощастило мати багато іграшок або теплий одяг на зиму. Іноді люди просто не можуть знайти роботу, щоб заробити достатньо грошей. Інші хворі, є інвалідами або літніми і не можуть все робити самі. Це ті випадки, коли благодійність допомагає. Якби все зробили благодійність частиною свого життя і допомагали б тим, хто потребує, то світ став би кращим місцем для життя. Мати Тереза ??одного разу сказала: «Щоб по-справжньому творити благо, потрібно бути вільними від егоїзму!” І це правда. Благодійні акції мають багато різних форм. Якщо ви коли-небудь до посадити город або дали свою скарбничку з грошима тому, хто потребує цьому більше, то ви вже знаєте, що таке благодійність. Тим не менш, справжнє милосердя означає не тільки віддачу грошей і непотрібних речей іншим людям. Справжня благодійність починається з доброго слова, сказаного вами куму-то в поганий день, з щирої посмішки і любові .
Может на Одиннадцатом номере? На одиннадцатом номере:Прост. Шутл. Пешком. «Заём, налоги, хлебозаготовки — всё уполномоченный! Тащись к дьяволу на кулички — И хорошо бы на подводе, на машине, а то ведь и пёхом, на одиннадцатом номере» (Ф. Абрамов. Две зимы и три лета). Автобуса всё не было, а время поджимало… Начал накрапывать дождь, и она… поняла, что «на одиннадцатом номере» ещё успевает, значит, некогда размышлять, надо бежать… В конце концов, в войну через весь город ходила на завод, теперь два квартала одолеет
