Пацьорки Галіції
Але ж витворний, вічистій паси через Галіцію, аки веремія цілого світу. Саме тут нігди не було полечності між людьми, бо був ріні між нами, куркулями, і ляхами. Завжди знайдеться тут хороший кумпель, гречний пан і вправна газдиня, що на своєму сніжно-білому обрусі викладе смаколики, що обухають краї Галіції. У старих дерев'яних божьницях ведеться небоженство під проводом ксьондза, чий голос чути до самих небес. Анимуш, який я отримую від запаху верхолок, вистачає на ціле життя. Люди тутай трудяться, мов бджоли у борцях. Я маю пожиттєву алчбу цофатися за розвиток моїх земель.
Значення архаїзмів і діалектизмів:
витворний-пишний
вічистій-вічний
паси-шлях
Галіція-Галичина
пацьорки-намисто
аки-мов
веремія-час
нігди-ніколи
полечність-мир
ріні-берег річки
куркулі-українці, що займались осілим землеробством
ляхи-поляки
кумпель-товариш
гречний-вихований
газдиня-господиня
обрус-скатертина
обухати-овіяти запахом
божьниця-церква
небоженство-служба Божа
ксьондз-священик
анимуш-натхнення
верхолки-квіти
тутай-тут
борці-вулики
алчба-невситиме бажання
цофатися-боротися
У кожного народу є свої традиції. їх історія сягає в глибину віків, поєднує в собі уявлення про світ, ставлення до релігії, ознаки побуту.
В останні роки ми часто звертаємося до традицій, бо усвідомлюємо себе частиною великого народу з багатющими надбаннями культури. Той, хто не знає своєї культури і цурається своєї мови, не може з пошаною ставитись і до культури інших народів.
Усвідомлення своєї причетності до великого народу — є усвідомленням себе самого, усвідомленням своєї значимості в світі.
Моє перше ознайомлення з народними традиціями відбулося давно, коли я був ще дуже малим.
Було мені років п'ять-шість, коли я сам свідомо поніс вечерю до свого хрещеного. Тепер я знаю, що було це на Свят-вечір перед Різдвом. Надворі вже стемніло, але ніхто не боявся темряви, дітей було дуже багато, хто ніс вечерю до родичів, а хто — колядував. Тоді я вперше почув колядки. Прийшовши додому, намагався згадати почуте на вулиці, але не зміг. Моя прабабуся розтлумачила мені і значення слів із почутої колядки, і самого обряду.
Але найповніші враження про народні обряди я привіз зі Львова. Разом з іншими учнями нашої школи два роки тому я побував на екскурсії у цьому старовинному місті. Наша подорож була не тільки цікавою, а й пізнавальною, бо ми не просто гали народні різдвяні обряди, а й брали в них участь. Повернувшись додому, я навчив своїх друзів різдвяних пісень, почутих там, а наступного року ми й самі ходили колядувати, щедрувати й посівати. Так що всі Святки пройшли незабутньо. Відтоді я цікавлюся традиціями інших народів. Я із задоволенням читаю книжки, які містять свідчення про історію і культуру того чи іншого народу, я порівнюю наші звичаї з традиціями інших регіонів України та інших слов'янських народів.
Дивіться такожЯк приємно іноді буває дізнатися, що українські традиції багатші, мова — милозвучніша, пісні — мелодійніші. Яка гордість наповнює душу за увесь народ і за себе особисто. Навіть дивно буває: хтось милується українською народною піснею, а ти так пишаєшся, наче тебе особисто похвалили.
Скільки обрядів довелося мені побачити: і весілля, і свято Купала, і свято першого снопа... А скільки ще доведеться побачити! Адже світ такий великий, життя таке дивовижне, а традиції допомагають збагатити його.
птицi це пiдмет, спати,злетiлись присудок