Осінь дає нам не менше можливостей для складання букетів, ніж весна або літо. звичайно, вже немає багатьох квітів, не побачиш, наприклад, тюльпанів і нарцисів, але є красиві осінні листя самих різних забарвлень, а також хризантеми, айстри, осінні левкої, нігтики, резеда, гладіолуси. з усіх перерахованих квітів я використала для свого осіннього букета айстри за їх велика різноманітність кольорів - тут і білі, і жовті, рожеві, червоні, кремові, лілові, і навіть фіолетові. та й суцвіття айстри дуже різноманітні: плоскі, схожі на квіти, то сферичні або махрові, схожі на троянди чи хризантеми. до речі, хризантеми - справжні осінні квіти, і вони особливо придатні для осінніх букетів: білі, червоні, рожеві, фіолетові кулі їх суцвіть в букеті особливо ефектно і барвисто. а як у розмові про осінній букет обійтися без згадки осіннього листя? з них одних можна скласти дуже чарівну композицію, якщо використовувати червоні листя осики, золоті листочки берізки, зірочки - листя клена або жовто-зелено-коричневі листочки горобини на гілочці з яскраво-червоними кетягами ягід. ще у своєму букеті, або композиції, можна використовувати і інші частини рослин: сухі гілочки цікавої форми, очерет, кулі кульбаб, покриті лаком для волосся, сухі парасольки безсмертника і багато іншого. головне, щоб у упорядника букета були фантазія, уява! как то так )
Учому краса і багатство української мови? український поет володимир сосюра в часи великої вітчизняної війни закликав: любіть україну у сні й наяву, вишневу свою україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. у кожному художньому творі ми знаходимо золоті зерна добра, барвистої краси мови. а мова наша дуже багата. нею можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, передати враження про побачене, почуте, прочитане. про красу і багатство української мови влучно говорить український поет олександр підсуха у вірші "мова": ой яка чудова українська мова! де береться все це, звідкіля і як? є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва, бір, перелісок, чорноліс. є іше й байрак! мова — одне із чудес, за якого люди найтонші відтінки думок і почуттів. вона віддзеркалює душу народу, його історі мова — то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той всихає від спраги. століттями мова народу була тією повноводою річкою, яку ми називаємо поезією. поетична грань живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води. наша рідна мова — запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів. проголошення незалежності дало право зайняти українській культурі належне їй місце. а основою, джерелом культури є материнська мова. а яка ж красива, яка милозвучна ота материнська рідна мова. яка багата у висловах, порівняннях, метафорах, гіперболах.
г
Объяснение:
бо відповідає на питання кого, чого