1. Вітер колише яблуні, налиті розкошами материнства.
2. Час від часу яблука ,зриваючись із гілля,гупають на землю, вкриту
зеленою густою травою
3. Старий яблуневий сад вигрівається в щедротах гарячого, літнього дня.
4. Я проходжу яблуневим садом, вслухаюся в тихі задушевні пісні,такі
знайомі й рідні з дитинства.
5. Відчуття,що я вдома, не покидає мене, бентежить душу ,настроює на
особливий ліричний лад.
6. Я справді дома - на землі моїх батьків в оспіваній Опішні.
7. Рідна земле, ти сповнюєш моє серце щастям.
8. Мені здається, що тут, на нашому городі,всі соняшники веселі але
водночас по доброму замислені
9. Озвучені бджолами соняшники чомусь схожі для мене на круглі кобзи,
вирощені на високих ,живих стеблах
10. Завойований простір вони відзначають зірчастим цвітом
- Привіт
- Сьогодні на уроці ми вчили про іменник !
- А ти зможеш мені розказати про це ?
- Так, звичайно Іменник - це самостійна чстина мови , яка відповідає на питання хто ? шо ?
- Дякую
-Пока
-Пока