Щастя – різне для кожної людини. Для когось щастя - це коли отримав гарну оцінку, а хтось радіє, коли куштує щось смачненьке, інший щасливий через теплий день.Це почуття неймовірної радості і блаженства. Для мене ж щастя - це коли мої рідні здорові і щасливі, коли поряд мої друзі і коли мене розуміють. А взагалі, щастя - це абстрактне поняття. Неможливо визначити поняття щастя спільним станом для всіх людей в цілому. Для кожної людини одне й те саме поняття матиме свій особливий зміст. Філософи ж, принаймні з часів Сократа, досліджують природу щастя і його досяжності. Обидва ці питання розглядаються в контексті питань, чи залежить щастя тільки від філософської позиції, чи залежить також від зовнішніх обставин. Особливо в давні часи розуміння щастя було пов'язано з розумінням людської природи. А взагалі щасливими ми можемо бути завжди, все залежить тільки від нас самих.Щастя - це життя! Це сенс життя! Заради чого і для чого живе людина- це і є щастя! Якщо у людини немає в житті мети, то у неї не буде щастя!
Объяснение:
Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько.
Мені приємно гати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. Спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів. Поки запарка настоюється, щоб почати підходити, тобто мають з'явитися бульбашки, вона готує "поле діяльності". Усе з кухонного столу прибирається, бо віднині на цьому плацдармі будуть з'являтися пухкенькі, пахучі, візерунчасті пиріжечки. Бабуся кожен пиріжок прикрашає то листочком, то колосочком, то зубчиками, то якимись квіточками.
Я помітила, що бабуся завжди вдягає чистенький білий фартушок, ніби готується до якогось святкового дійства. А ще вона посміхається до кожного пиріжка ще й примовляє: "От славний козачок! А ходи-но до свого війська!" — і саджає його в рядочок до інших на лист. Коли стрункі ряди пиріжків — козачків заповнені, вона змащує їх яйцем, збитим із молоком. До того ж робить це великою гусячою пір'їною.
Для мене це якесь чародійство: і пір'їна, і примовляння бабусі, і її святковий вигляд. Може, тому й пиріжки такі смачні — пресмачні.
Объяснение: