- Привіт, Петро, - Привіт, Дмитрику, - Коли ти виростеш, ти ким хочеш стати? - Я ведучим на телебаченні, а ти? - А я хочу стати космонавтом, - А чому? - Як чому? Відправляють тебе у космос, літаєш, їж їжу у тюбиках, про тебе пишуть в газетах, за на телебачення, - А я гадаю, що краще самому працювати на телебаченні, камери, світло, всі на тебе дивляться, біжать до телевізорів тільки щоб твою програму подивитися, не робота - рай, - Та ні, от коли потім через 100 років тебе по історії, по географії вивчають, коли тебе потім пам`ятають, розповідають дітям про тебе-оце рай, а коли тебе подивилися і все... Тьху, - Як хочеш, а мені ця професія подобається, - А мені, моя подобається, - Ну і гаразд, хай кожен з нас стане тим ким захоче, - А коли ми станемо, тими ким захочемо, все одно будемо дружити, так? - Так. - Ну все пішли на історію.
Формула величі людини полягає в тому,аби мати гарну думку,життєву щедрість,велике серце і вагон доброти . Я вважаю,що велич людини у її вчинках і відношенні до інших,цей особливий світогляд який привертає увагу і зацікавлює . Це та маленька валіза,в яку ми складаємо нажите :добрі вчинки,спогади якими з радістю можна поділитися,ті посмішки , які досягли дні інших,той талант бути людиною і та велика справа життя,яка підтверджує це . Ця валіза в когось важка,в когось мала,а в когось взагалі пуста . І як ми її прикрасили,так і будуть сприймати оточуючі. Зрозуміти життєві цінності допомагає,психологічний роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли,як ясла повні?».Він розкриває людську суть на приладді негативного героя . І головний плюс , що ми маємо змогу порівняти і визначити для себе,яким повинен бути ідеал людності! я вважаю ,що немає точного визначення словосполученню «людська велич»,адже кожен має своє життя і досвід про це . Головне бути гідним зватись людиною,а велич приходить,до обраних.
Лина Васильевна Костенко