Я давно мріяв побувати у столиці нашої Батьківщини - Києві. На осінні канікули моя заповітна мрія здійснилася. Ми зі своїм вчителем та однокласниками вирушили у подорож.
В Києві багато визначних місць. Але мені сподобалося Володимирська гірка. Це, на мою думку, найбільш затишне і чарівне місце для прогулянок у Києві. Саме з цього місця відкриваються незабутні та мальовничі пейзажі міста. Та і саме місто є величним та дивовижно красивим. На мить здається, що ти у себе в дома, у подільському краї. Цьому сприяє мальовнича природа парку. Вершина, вкрита лісом, стежки, стрічкою збігаються до низу, знайомі з дитинства дерева та кущі. Та й осіннє повітря теж стається рівним та близьким.
Але Володимирівська гірка є особливою вершиною. Звідси, ніби на долоні, можна побачити Дніпро. Одразу в пам’яті виринають слова Шевченкового вірша : «Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма »… я
Я завжди буду пам’ятатиму цю місцину
Мені здається, що саме тут зустрічається минуле і сучасне. А могутній Дніпро був світком багатьох історичних подій. Коли дивися на дніпровські хвилі виникає бажання подумати про життя, про час, про себе. Також згадується тут опис великої річки М. В. Гоголя :
«Красен Дніпро під ясну погоду, коли вільно та рівно несе крізь ліси і гори, степи повної води свої. Дивишся й не знаєш, стала чи пливе його величава ширина. Нічого не має у світі, щоб могло вкрити Дніпро, такий він величний і могутній».
Так, ця спокійна та широка річка завжди вважалась символом України.
На Володимирській гірці розташований пам’ятник князю Володимиру, хрестителю Русі.
Постать святого Володимира, на мою думку є символом величі та непоборності моєї Батьківщини.
Побувавши у Києві я переконався, що це місто справедливо називають одним з найзеленіших міст миру. Казкове красиве убранство схилів Володимирівської гірки, шепіт води, свіжий вітер залишили у моїй душі незабутнє враження.
Подробнее - на -
На уроці, присвяченому опрацюванню художнього твору, вчитель має дбати не тільки про пізнання дітьми навколишнього світу через аналіз тексту, а й про виховання глибоких і стійких почуттів, про високу культуру емоційного, чуттєвого сприймання. За до художнього твору учитель може мобілізувати на розв'язання цих завдань психіку дітей і водночас активізувати й розвивати їхній інтелект. Але вдається це лише за тієї умови, якщо він сам глибоко відчує силу художнього твору і зуміє використати її на уроці так, щоб емоційний заряд не минув дитячих сердець.
Звичайно, ця робота нелегка. Вона вимагає від учителя застосування відповідних знань теорії і практики виразного читання як найефективнішого засобу естетичного впливу, взагалі естетичного виховання через літературу. Успіх учителя залежить насамперед від обов'язкової і правильної підготовки до кожного уроку, яка має включати в себе попередню роботу над твором (опрацювання тексту відповідно до сприймань та аналізу його з дітьми), а також визначення загальної мети уроку, організацію й проведення його відповідно до сучасних вимог радянської педагогіки.
Забезпечити правильність читання твору, а це значить і правильність сприймання його змісту дітьми, а потім і правильність аналізу, може тільки серйозний, непоспішний попередній аналіз тексту. Учитель заздалегідь повинен знати, як читатиме твір, як аналізуватиме його з дітьми. У зв'язку з цим попередня робота над текстом поділяється на такі два етапи:
1. Визначення ідейно-виховної та художньо-естетичної цінності твору.
2. Окреслення завдань читця і аналізу твору з дітьми.
1) Сума застави дорівнювала тисяча чотириста сімдесят вісім гривень. (Називний відмінок числівника)
2) Каталізатор стає активним лише при чотирьохстах п’ятдесяти (п'ятдесятьох) градусах Цельсія. (Місцевий відмінок числівника)
3) Загальна сума контрактів підприємства сягнула двох мільйонів шестисот сімдесяти (сімдесятьох) п’яти (п’ятьох) тисяч доларів. (Родовий відмінок числівника)
4) У світі кредитні спілки оперують чотирмастами п’ятдесятьма (п’ятдесятьома) мільйонами доларів. (Орудний відмінок числівника)
5) Продукцію двохсот сімдесяти (сімдесятьох) восьми (вісьмох) учасників виставки представлено на двохстах шістдесяти (шістдесятьох) семи (сімох) стендах. (В першому випадку - родовий відмінок числівника, в другому випадку - місцевий відмінок числівника)
6) Наступного року загальноміськими заходами передбачається виконати ремонтні роботи на тисячі шестистах двадцяти (двадцятьох) п’яти (п’ятьох) об’єктах, у тому числі: герметизацію стиків двохсот шістдесяти (шістдесятьох) двох будинків, ремонт балконів ста вісімдесяти (вісімдесятьох) шести (шістьох) будинків, ремонт фасадів трьохсот сімдесяти (сімдесятьох) восьми (вісьмох) будинків. У заходах планується утеплення фасадів на вісімдесяти (вісімдесятьох) семи (сімох) об’єктах. (Перший та останній випадки - місцевий відмінок числівника, інші випадки - родовий відмінок числівника)