попелом неволі.
2.Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора, підтримували жевріючу під попелом іскру.
3.Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав.
4.Пісня волі, споетизованої, може, в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми.
5.На широкі бессарабські степи, вільні, без пана й панщини, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі...
Подробнее - на -
Світланко, ходімо після школи в парк.
Олено Петрівно, я виконав домашнє завдання з математики.
Любе сонечко, приведи до нас весну.
Багато слів, що називають особу чи предмет, до якого звернена мова, ставляться в особливу форму (кличний відмінок): Оксанко, брате Іване, Миколо Сергійовичу, лікарю, вітре.
Під час вимови звертання виділяється голосом — після нього робиться пауза.
На письмі звертання виділяється комами або знаком оклику.
Якщо звертання знаходиться на початку речення — після нього ставиться кома.
Приклад:
Петрику, розкажи про океани нашої планети.
Якщо звертання знаходиться в кінці речення — перед ним ставиться кома, а після нього розділовий знак відповідно до типу речення (. ? ! ?!).
Приклад:
Розкажи про океани нашої планети, Петрику.
Якщо звертання знаходиться в середині речення — воно виділяється комами з обох боків.
Приклад:
Розкажи, Петрику, про океани нашої планети.
На початку речення, залежно від інтонації, звертання може виділятися і знаком оклику — тоді наступне слово пишемо з великої букви.
Приклад:
Катрусю! Який гарний малюнок ти намалювала!
Найчастіше звертання використовуються у питальних або спонукальних реченнях.