З дитинства, я мріяла про різні речі: великий дім, автомобіль, хорошу роботу і т.д. Але більше за все, я хотіла собі маленького цуцика, який бігав би за мною, з яким я гралася б. Проте, так склалося, що мої батьки купили мені кішку. З початку вона мені сподобалась, але потім коли я з нею гралася вона мене дуже сильно подряпала, і я на неї дуже сильно розгнівалась. Через декілька місяців моїм батькам набридло, що вона псувала меблі, і вони віддали її. І після цього вони мені купили цуценя, і я цьому дуже рада, тепер я можу з ним гратися дома і на вулиці цілий день - це моя маленька мрія.
- Привіт. - Привіт. Це Андрій? - Так це я, а ви хто? - Я мама Миколи Грищенка твого нового однокласника. - Пере але ви переплутали мене з кимось. У нашому класі таких нема. - Він новенький, вчора тільки в клас прийшов. Може ти його не знаєш? - Ні, в нас не було новеньких. Вчора я був у школі. Ви напевно сплутали класи. Це в 6-А, а не в 6-Г поступив новенький. - А ти не знаєш, як мені зв'язатися з класною керівничкою чи старостою класу Миколки? - Щоб зателефонувати вчительці, потрібно знати її номер телефону, а в мене його нема. Як що ви хочете поговорити з ними, то я можу дати вам адресу Іванки Петренко - старости їхнього класу. А краще прийдіть в понеділок до школи. - На всякий випадок продиктуй адресу. - Вулиця Павленка, будинок 23. - Сподіваюсь ви потоваришуєте з Микитою. - Можливо. На все добре. Звертайтеся якщо що. - Дякую тобі, Андрію, за до До побачення! - Будь ласка. Допобачення !
Борці за волю нашої держави - незнищенні ідеали для української молоді.