життя дуже багатогранне. в ньому багато хороших і сумних, справедливих і несправедливих моментів. у багатьох людей іноді виникає бажання піти з життя. однак бажання жити частіше перемагає. і це правильно. адже другого шансу вже не буде. особливо тонко й гостро відчувають ці моменти люди, у яких виявлені серйозні захворювання.
найчастіше від подібного роду мук люди, що не знають, як знайти свій шлях у житті. довгі роки вони марно шукають своє покликання, шукають і не знаходять…
насправді ж, у житті все прекрасно. і моменти радості, й чорні смуги долі. з усього потрібно вміти здобувати науку. скрізь слід шукати позитивні моменти.
вчитися брати від життя все не пізно буде ніколи. якщо ми вчимося, треба віддаватися цьому процесу на всі сто відсотків. про роботу можна сказати те ж саме. дихати потрібно на повні груди, танцювати, як в останній раз. любити, дружити, гуляти потрібно так, ніби завтра може не настати.
Поясніть прислів'я терен груш не родить.
Діти схожі на своїх батьків. І часто схожі не лише зовнішньо, але й наслідують риси характеру та модель поведінки в тій чи іншій ситуації, повторюють долю своїх батьків. Перебуваючи у тісному контакті, обмежені спільним простором, діти можуть "приміряти на себе" негативні риси характеру, або звички батьків, такі як куріння, вживання алкоголю, надмірне споживання шкідливої для здоров'я їжі (фаст-фуд), неохайність тощо.
Тож якщо батьки – це терен з численними колючками та дрібними терпкими плодами, що відображають їх вчинки та риси характеру, то не варто чекати соковитих плодів – дітей-грушок.
Цікава інформація. Існує багато схожих прислів'їв російською мовою: "от осинки не родятся апельсинки", "не расти яблочку на ёлке", "не растут на вербе груши", "от осины яблочку не родиться", "от рябины не родятся апельсины", "от терновника не жди винограда", "каков корень, таков и отросток". В українській мові – "осика груш не родить".