Ті,що люблять гонити інших,не здатні до дружби.Скільби зла тіїться за гарною подобою:гадюка ховається в траві
Ті(займенник, підмет),що(сполучне слово,підмет) люблять(дієслово, присудок) гонити(дієслово,присудок) інших(займенник,додаток),не(частка) здатні(дієслово,присудок) до(прийменник) дружби(іменник,додаток). Скільки(числівник,підмет) зла(іменник,підмет) тіїться(дієслово) за(прийменник) гарною(прикметник,означення) подобою(іменник,додаток):гадюка(іменник,підмет) ховається(дієслово,присудок) в(прийменник) траві(іменник,обставина).
1) [, питання:які?(що), ]. - структурна схема
Розповідне,неокличне,сладнопідрядне речення,з підрядним означальним.
- просте, двоскладне(складний дієслівний присудок), поширине, не ускладнене
- просте, двоскладне, поширине, не ускладнене
2) [ ]: [ ]. - структурна схема
Розповідне,неокличне, складне безсполучникове речення.
- просте, двоскладне(складний іменнико-числівниковий підмет), поширине, не ускладнене
- просте, двоскладне, поширине, не ускладнене
Пахне корою,лугом,травою - духом землі душа моя повниться.
Пахне(присуд,дієсл) корою(дод,ім),лугом(дод,ім),травою(дод,ім) - духом(ім,дод) землі(дод,ім) душа(підм,ім) моя(ознзайм) повниться(прис,дієсл).
розп,неокл,складносурядне
[ ]- [ ]. - структурна схема
Розповідне,неокличне, складне безсполучникове речення.
- просте, односкладне,неозначено-особове, поширине, ускладнене однорідними додатками
- просте, двоскладне, поширине, не ускладнене
1. Літак пішов на зшиження і незабаром, злегка пдскакуючи ніби на лижах, і зупинився (О. Дон-ченко). 2. Вузька стежка підбігла до кручі і повилась далі крутим берегом над річкою то видираючнсь на голі горби, то ховаючись у пизинах (О. Дончешко). 3. Коні, почувши волю ,шаршнули з котита, витяглися i помчалися стрілою наяввипсредки, згипувши незабаром у густій куряаі (М. Коцюбинський). 4. Атакуючи ворога,бійці ще довго чули закличні знуки бойового синалу. 5. Лише рілля в степу,зберігши кодлір чорний, його перелива у золото колось (А Малишко). 6. Роман хотів вирватися, але капітан ,міцно струснувши ,його поставив на місце (В. Собко). 7. Ще хнилину люди стояли тихо ,немов не вірячи в розчарування ,немов чогось ще сподіваючись (М. Коцюбинський). 8. Світить річка, гуляючи заплавами, зникаючи у марсвах небосхилу (О. Гончар).