Настала весна. В парку розцвітає багато квітів, голосно співають птахи,матусі гуляють із своїми кумедними дітками. Погода гарна,ясне сонечко виблискує на покладеній рівно бруківці. Дерева вдягаються в зелені листочки і деякі прикрашають свій наряд весняним цвітом. Діти граються з м'ячем на зеленій траві, а їхні матусі милуються ними. Та не довго тривала весна, вона поступово відкриває свої ворота для літа.
Прийшло літо. Сонце жалить своїм промінням у голову, у парку квітів ще більше а діти ще веселішими стали а дорослі сумують що скоро почнеться осінь і потрібно ходити на роботу. Дерева вже зелені на деяких навіть помітно маленькі гніздечка птахів. Груди поступово наповнюються свіжим повітрям і ритм серця стає повільнішим. Але вже починається похолодання,напевно літо натякає що скоро осінь.
Осінь також гарна пора року. Дерева вдягаються в кольорові листочки. Дорослі сумують,а діти граються з падаючим листям. Осінь дощова і люди мало з'являються в парку.
Холодна і морозна зима розривала все листя з дерев, квіти вже не цвітуть лише падає сніг. Дорослі і діти гуляють у парку. Діти грають у сніжки і ліплять снігову бабу,дорослі тим часом наглядають за своїми дітками. Кожна пора року по своєму особлива і кожну з їх я по своєму люблю.
Це все що я могла придумати☺️
Діти рано ставали дорослими. Поруч із дитячими розвагами впевнено крокувало справжнє життя, насичене працею і турботами. П'ятирічне дівча колесало меншого братика. Хлопчик був завзятим очередником, його могли віддати в науку до майстра. Трохи пізніше хлоп'я подалося на заробітки. Зароблені гроші, зрозуміло, йшли на користь сім’ї, Та ось, юнак голив бороду залишаючи вуса, як ознаку козацтва. Батько мав право зазначити: "Син - мій, та розум в нього свій". З цього віку хлопець вважався парубком. На парубоцькі громади накладалися обов’язки: до старим і немічним, впорядкуваня самотніх могил, прикрашання храму перед святами. Парубоцтво - певний рубіж у житті юнака. “Не той козак, що на коні, а той, що під конем” - говорили запорожці. Вони мали на увазі, що тільки в біді випробовуєцться характер молодого воїна. Юнак не міг стати січовиком, не подолавши човном Дніпровські пороги. Невмілого й вередливого відправляли додому.
Объяснение: