(1) Було ще темно, (2) але старий відчував, (3) що настає ранок; (4) веслуючи, він раз по раз чув тремтливі звуки, (5) коли летюча риба вихоплювалася з води і, зі свистом розтинаючи повітря своїми твердими крильми, шугала в темряву.
(Речення складне, з різними видами зв’язку (сполучниковий сурядний + сполучниковий підрядний + бесполучниковий зв’язок), розповідне, неокличне: 1) односкладне безособове, поширене, повне, неускладнене; 2) двоскладне, непоширене, повне, неускладнене; 3) двоскладне, непоширене, повне, неускладнене; 4) двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом; 5) двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками та відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом).
Було темно підкреслити двома лініями,
старий – однією лінією,
відчував – двома лініями,
настає – двома лініями,
ранок – однією лінією,
веслуючи – пунктиром з крапкою,
він – однією лінією;
раз по раз – пунктиром з крапкою,
тремтливі – хвилястою лінією,
звуки – пунктиром,
коли – пунктиром з крапкою,
летюча риба – однією лінією,
вихоплювалася – двома лініями,
з води – пунктиром з крапкою,
зі свистом розтинаючи повітря своїми твердими крильми – пунктиром з крапкою,
шугала – двома лініями,
в темряву – пунктиром з крапкою.
Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання століть, мова – це ще й музика, мелодика, фарби буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.
Для кожної людини її мова – найкраща, найзворушливіша. Це – загальновідома істина. Чи відчуваємо велике таїнство живого Слова, зокрема Рідного, Українського? Чи достатньо уважні ми до своєї мови? Мова – неоціненний скарб народу, найголовніший літопис його життя. Щоб оволодіти цим скарбом, людина мусить постійно докладати зусиль, усвідомлюючи, що існує складна наука рідної мови.
З того, як говорить та чи та людина, можна уявити собі загальний розвиток цієї людини, її освіту й культурний рівень. Оселя буття духу – це мова, в оселі мови живе людина. Поводитися з мовою як-небудь – значить і мислити як-небудь: неточно, приблизно, неправильно. Мова – знаряддя мислення: у ній відбивається інтелігентність людини, її повага до інших, її охайність у широкому розумінні цього слова.
Объяснение: