l. Це було дуже давно: коли наші предки жили племенами, а волю боронили при до і списа, лука, стріл. В одному з таких племен підростав незвичайний хлопчина. Йому б навчатися звіра полювати, зброєю володіти, а він змайстрував собі дивного лука. Зачепиш тятиву, і заспіває вона пісню нечувану.
Якось вороги посягнули на землі хлопчикового племені. Долю переможця і переможеного вирішували турніри кращих стрільців і силачів. Сили виявилися рівними. Плем'я непокоїлося. Що чекає далі? Коли прийде край ворожнечі? Незчулися, як перед чужинцями опинився хлопчина з луком без стріл. "А чи зуміли б ви зіграти?"- звернувся він до вождя-завойовника. І заспівала його струна про прекрасну землю, блакитні небеса людей, що насолоджуються співом, а не зойком поранених.
Довго мовчав вождь. Нарешті мовив: "Обміняймося зброєю. Ваше плем’я перемогло. Але я повернуся і зіграю тобі свою пісню. Я вчитимусь!"
lll.
1. (ты не выделил в тексте слово)
2. (ты не выделил в тексте слово)
3. А
4.А
5.(ты не выделил в тексте слово)
дієприкметник - це форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет або яка на нього спрямована. Наприклад: за́мкнений, напи́саний, наро́джений, пожо́вклий, посиві́лий.
дієприслівник- невідмінювана форма дієслова, яка, пояснюючи присудок, називає додаткову дію. Дієприслівник відповідає на питання що роблячи? що зробивши? Наприклад: мірку́ючи, пи́шучи, чита́ючи, міркува́вши, писа́вши, чита́вши.