ОЧЕНЬ 50Б 1. Запиши іменники у дві колонки: у першу ті, що мають закінчення -а (-я) в родовому відмінку однини, в другу — -у (-ю).
Голос, колос, урок, настрій, сум, оптимізм, розвиток, обрій, вечір, очерет, зміст, ґрунт, гурт, гурток, біль, степ, лист, кожух, погляд, відчай, січень, рух, сад, садочок, острів, луг, Кавказ, Урал, вітер, телефон.
2. Запиши загадки, розкриваючи дужки. Доведи правильність виконаного завдання.
1) Круглий, та (не) місяць; зелений, та (не) діброва; з хвостом, та (не) миша. 2) Кинув (не) палку, піймав (не) галку; скубу (не) пір’я, їм (не) м’ясо. 3) Сам чорен, та (не) ворон; є роги, та (не) бик; шість ніг без копит. 4) Солоне, а (не) сіль; біжить, а (не) річка; блищить, а (не) золото (Нар. творчість).
3. Упиши на місці пропуску пропущені літери: и, е (є), і (ї).
Рушн…чок, вогн…ще, племінн…чок, побо…ще, скарбн…чка, стеж…ка, мереж…во, плет…во, мар…во, печ…во, міш…чок, круж…чок, вел…ч, дал…на, картопл…ння, гарбуз…ння, гор…ння, ход…ння, люб…тель, запорож…ць, зайч…ня, вовч…ня, зайч…к, добр…во, лел…во, жит…чко, вузл…чок, сон…чко.
Відповідь:
Пояснення:Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.
А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.
Як хороше, як гарно навкруги тобі, осінь, за цю красу!