Объяснение:
Заголовок: Життя
План: 1.Історія.
2.Пам'ять .
3.Ми – частинка народу .
4.Праця .
Скорочений текст: Ми вивчаємо історію різних
держав. Проте, яку б країну не вивчали, які б захоплюючі історичні події не
відкривалися б перед нами, повинні пам'ятати завжди про історію свого народу.
Пам'ять — одна з найважливіших властивостей людини. Так, як не можна
забувати власного батька і матір,дім,так не можна забувати свій народ та його історію.
Ми — частинка народу.
Без всіх нас немає ні народу, ні історії.
Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких - так не можна забувати нашої землі, бо це — першооснова. З неї
ми вийшли, до неї і прийдемо. Люди не є людьми, якщо вони не мають ні мови,
ні пам'яті, ні землі, ні роду. Пам'ятаймо про це!
Ми не знаємо, що принесе нам завтрашній день. Людина завжди жила і
живее вірою та надією на краще. Але пам'ятаймо, що ніщо не приходить само
собою, як і не змінюється без людини.
Щоб житии краще — потрібно краще працювати. Це стосується всіх .Людська праця потребує знань. Знання здобуваються в
навчанні. Вчімось. Зробімо так, щоб день сьогоднішній став гордістю для
майбутнього.
Б) 6
Объяснение:
Частини мови діляться на самостійні та службові.
6 самостійних частин мови складається з 4 іменних і 2 дієслівних.
Іменні частини мови так чи інакше пов’язані з іменем (предметом або особою): іменник, прикметник, займенник, числівник.
Дієслівні частини мови — це дієслово та прислівник.
Службові частини мови.
Проблемними для визначення є службові частини мови.
Сполучник служить для зв’язку однорідних членів речення ( маємо перелічення будь-яких предметів, ознак, дій) або частин складного речення:
Прийменник виражає залежність від інших частин мови і необхідний нам, щоб до іменнику обрати правильну граматичну форму.
Навіть назва цієї частини мови говорить «при іменнику», тобто той, що завжди вживається при імені.
Частка найчастіше стосується дієслова, адже вона надає певних відмінків саме дієсловам:
не писати — частка НЕ надає дієслову заперечення; зробив би — частка БИ вказує, що є умова для виконання дії.
Вигук — окрема частина мова, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця. Вона не відповідає на жодне питання і нічого не називає, вона не самостійна і не виконує службових функцій.
Це звуконаслідування (му, гав), заклики (тс-с, геть), почуття (ой, ох), слова мовного етикету (дякую, до побачення, будь ласка, алло).