1. Укажіть речення з однорідними членами (розділові знаки опущено).
А За городом срібною гладінню
розлився ставок за ставком верби до води похилилися за вербами на пагорбі хати
біліють.
Б Собака стояв під грушею і не
зводив з Сашка здивованих очей.
В Уночі несподівано знявся
північний вітер небо скоро затяглося хмарами.
Г Уже сонце скотилось до заходу уже
степова трава лисніла червоним відлиском.
2. Укажіть речення, де зв’язок між
однорідними членами речення здійснюється за до розділового сполучника.
А Радіють молодій обнові берези,
клени, явори.
Б Моя мати перша в світі навчила
мене любить роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий
цвіт, осінній город і калину.
В Людина має бути не тільки
здоровою, а й гарною.
Г Неначе човен в синім морі то
виринав, то потопав.
3. Укажіть речення, у якому
однорідні члени є поширеними.
А У хаті в Мелани було як у
віночку: тіняво, зелено, чисто.
Б Верби й верболози сіро-зеленим
туманом котились по луці.
В Від Батьківщини — і клич, і
звага, і рання сила, й доля пізня...
Г Молода сила тремтить і пориває з
кожної жилки стебла.
4. Укажіть речення, у якому
однорідні члени — присудки.
А Мавка йде до калини, швидко ламає
на ній червоні китиці, звиває собі віночок.
Б 3 берега на берег можна добутися
баржами або човнами.
В Життя, немов ріка, пливе в
майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.
Г Понад морями пролягають тіні
журби й тривоги, спогадів і снів.
5. Укажіть речення з неоднорідними
означеннями (окремі розділові знаки пропущено).
А На липах з’явилося свіже молоде
пахуче листя.
Б Одшуміли над Придесенням перші
весняні грози, потому настали теплі погожі дні.
В Прийде пісня, мов дружна весна,
шумовита рвучка голосна.
Г Якісь солодкі любі спогади та
думки колисали його серце.
6. Укажіть речення, що відповідає
схемі.
О, О і О
А Мене весь час то палило, то
морозило.
Б Зерно і камінь, суша і вода достойні
буть зображені в картині.
В Любить він такі ночі безвечірні, цю тишу
і якусь таємничість у всій природі.
Г Над травою височіли безладно розкидані
черешні, яблуні, груші.
РЕШИТЕЕЕ
Стояла січнева(жр одн н в) ніч. За вікнами художник побачив сумну(жр одн н в) синичку. Він відчинив вікно і впустив бідолашну (ж р одн н.в) пташку. Кілька днів синичка відігрівалась і від'їдалася. Та пташині дорога воля, тому художник випустив її.
Синичка розповіла про все іншим птахам, і вони почали злітатися до художникового( ч р одн р в) вікна. А коли настала весна, птахи спитали, чим віддячити за порятунок. Відповів художник:
- Я мрію намалювати ясне ( с р одн н в)небо, морську( ж р одн зн в) хвилю, срібний(ч р одн н в) іній. Але не маю для цього фарб!
І почав він знаходити біля вікна дивовижні( мн зн в) фарби. Були вони то в кленовому(чр одн д в) листочку, то у м'якій(ж р одн д в) пір'їнці. І написав художник прекрасні картини.