1. Доброта (підмет) - це найбільше (означення) досягнення (присудок) людини (означення).
2.Жити (підмет) - це не значить тільки брати (присудок), а й давати (присудок).
3.Вік (підмет) прожити (підмет) - не поле (присудок) перейти (присудок). Це речення можна розглядати як фразеологічний вислів, і тому визначати в ньому лише головні члени речення. А можна і як безсполучникове складне речення (два односкладних безособових інфінітивних речення, поєднані відношенням наслідку без сполучників), і тоді визначити члени речення так: Вік (додаток) прожити (присудок) - не поле (додаток) перейти (присудок).
*Усі слова, які членами речення не визначено, ними не є, бо службові.
Зачин – це початок твору в українські народній творчості. Пропоную навести приклади зачинів із таких казок: «Бідний вовк»: «Був собі бідний вовк. І був він дуже голодний бо ніде нічого не може впіймати». «Жнка, що мала крила»: «Жив на світі бідний чоловік зі своїм сином Петриком. Їм двом минав вік, як вода по камінню. Спливли тижні за тижнями, роки за роками». Ці два зачини є досить нетиповими та незвичними. Можна навести приклади і типових зачинів, які характерні для української творчості: «Були собі цар і цариця, а в них – три сини».
Объответ:
1. Доброта (підмет) - це найбільше (означення) досягнення (присудок) людини (означення).
2.Жити (підмет) - це не значить тільки брати (присудок), а й давати (присудок).
3.Вік (підмет) прожити (підмет) - не поле (присудок) перейти (присудок). Це речення можна розглядати як фразеологічний вислів, і тому визначати в ньому лише головні члени речення. А можна і як безсполучникове складне речення (два односкладних безособових інфінітивних речення, поєднані відношенням наслідку без сполучників), і тоді визначити члени речення так: Вік (додаток) прожити (присудок) - не поле (додаток) перейти (присудок).
*Усі слова, які членами речення не визначено, ними не є, бо службові.