Объяснение:
Подовження приголосних є, якщо:
1. іменник середнього роду закінчується на -я:
знаряддя, чуття, галуззя, колосся, знання, затишшя, обличчя, бездоріжжя.
2. іменник жіночого роду 3 відміни ОРУДНОГО відмінка однини перед -ю:
чим? - тінню, сіллю, маззю, міддю, ніччю, подорожжю, тушшю.
3. подовжується звук Л в особових формах дієслова "лити" та похідних від нього:
лити - ллю, віллєш, наллю, зілляти.
4. якщо приголосних знаходиться між двома голосними:
життя - життєвий, життєвість, життєрадісний,
суддя - суддівський, суддівство.
5. якщо частини слова закінчуються і починаються з одної букви:
від+дати, без+звучний, закон+ний, пів+відра.
6. подвоюється Ч в іменниках від прикметників на -цький:
який? вінницький. що? ВінниЧЧина.
який? німецький. що? НімеЧЧина.
7. різні збіги букв:
бовваніти, лляний (льняний), овва, ввесь.
8. подвоюється, якщо є наголошений суфікс:
страше́нний, незрівня́нний, окая́нний
9. слова, похідні від прикметника:
нескінченний - нескінченно,
письменний - письменник,
туманний - туманно,
віконний - віконниця.
10. у власних іншомовних назвах:
Андорра, Марокко, Ассірія, Кассандра (марокканець, андоррський).
11. Іншомовні імена:
Аполлон, Емма, Іванна, Ганна, Алла, Стелла, Ізабелла, Інна.
Винятки:
тонна, манна, ванна, мадонна, бонна, вілла, булла, брутто, нетто, мотто, контрреволюція, ірраціональний, сюрреалізм, інновація, імміграція (але еміграція, емігрант).
Подвоюєння НЕ має:
1. У власних назвах:
Гавана, Бразилія, Мадагаскар,
2. Загальні іншомовні назви:
маса, група, сума, шосе, колона, хобі, гуни, фін и т.д.
3. В українських іменах:
Агнеса, Інеса, Кирило, Сава, Пилип
4. У похідних від прикметників. в яких одна Н:
захоплений - захоплено
5. В інших прикметниках в суфіксах -ений, -аний:
шалений, скажений, навіжений, жаданий.
6. якщо в словах іменниках немає н:
буква - буквений, реформа - реформений.
7. подовження не зберігається в словах "СТАТТЯ" та "ЖИТТЯ":
стаття - статевий, статеві, статева
життя - житейський (тільки житейський)
8. і якщо між приголосним немає двох голосних.
(Будь ласка, писала все це самостійно)
Друзі, товариші, брати по духу, а не по крові… Хоча це не родичі і не наші кохані, але їхня доля дуже тісно пов’язана з нашою. Вони нас підтримують, допомагають порадою чи вчинками, сприймають нас таким як ми є, у них є чого повчитися. Іноді вони навіть більше знають про нас, ніж родичі.
Скільки про дружбу вже написано сторінок, знято стрічок та й просто сказано, але завжди знайдеться щось іще, що можна сказати, написати, чи зробити в ім’я дружби. Ще здавна дружбу прославляють, і, що цікаво: не тільки між людьми, а й дружбу людей з тваринами. Особливо серед тварин виділяють собак, скільки вже було таких прикладів, особливо під час війни. Собаки проявляли мужність і рятували своїх хазяїв від, здавалося б, неминучої гибелі.
Тож без дружби нікуди. Я дуже ціную своїх друзів. По-перше, за їх відданість. Я в них абсолютно впевнений. Впевнений, що вони мені не зрадять, що вони відверті зі мною.