Неможливо людині, яка вважає себе цивілізованою, жити, існувати поза суспільством. Саме через суспільні відносини люди купують товари, житло, їжу, а також задовольняють свої потреби нематеріального плану. У такому випадку, якщо людина без суспільства обійтися не в змозі, то чи може саме суспільство бути поза конкретної людини?
Не має потреби, напевно, в окремих коментарях твердження, що не існує такого індивідуума, без якого суспільство могло б бути зруйновано. Справедливе й зворотне твердження. Непотрібних людей також не буває, адже кожен грає свою роль у житті, кожен приносить певну користь іншим людям. Яким же чином визначається ця життєва роль кожної конкретної людини? Від чого це залежить? Чи пов’язано це з соціальним статусом людини, його освітою та матеріальним становищем? Адже люди дуже різні.
Очевидно, що кожен особисто робить свій вибір, кожен сам визначає для себе, яку роль йому слід грати в цьому світі. Якщо людина цілеспрямована й наполеглива, якщо вона впевнено йде до наміченої мети, долаючи будь-які перешкоди на цьому непростому шляху, своєї мети вона досягне, поза всяким сумнівом. Тут, як ніколи, актуальний принцип «не відступати та не здаватися». Уміння вставати після «падінь» — запорука будь-якого успіху.
Не можна, звичайно ж, не враховувати ситуації, передбачити які неможливо. Коли все раптом відходить від задуманого плану, а іноді навіть розгортається в протилежному напрямку. Але, думається, навряд чи хтось став би тим, ким став, без особистої мотивації та старанної роботи над поставленою метою, а також над самим собою. Щоб у цьому переконатися, достатньо прочитати біографії найвідоміших постатей людства, чи то політики, вчені, письменники, бізнесмени або представники інших професій.
Напевно, Майя Плісецька не стала б видатною балериною, якби не хотіла цього та не докладала би певних зусиль у цьому напрямі, а Сергій Корольов не запускав би в космос свої апарати, не отримавши колосальну кількість знань з теорії космічних польотів. І такі приклади можна наводити нескінченно, що тільки підтверджувало б все сказане вище.
Варто сказати, що й життєві ролі людей у суспільстві повинні відрізнятися різноманіттям. Як то кажуть, не можна всім одночасно бути начальниками, втім, хороших працівників потребують всі, тому бути таким працівником не менш престижно. А вже за таких начальство, повірте, бореться не гірше, ніж за цінний приз на знаменитому аукціоні.
Тому так важливо знайти саме свою роль, свій шлях, своє місце, де ти будеш професіоналом і зможеш принести максимальну користь цьому самому суспільству, не ігноруючи особистих принципів.
Важливим моментом тут виступає моральне задоволення від виконуваної роботи або іншої діяльності. Часто кажуть, що коли робота збігається з улюбленою справою, це і є запорукою простого людського щастя.
Отже, суспільство — безпосередній світ буття людини. У свою чергу, людина є невіддільним членом суспільства.
Я думаю, що є такі професії, без яких неможливе життя. Наприклад лікар. Не було б лікарів,не було б життя. Лікарі для нас усе. Ми можемо померти якщо не підемо до лікарні коли нас щось хвилює. Пожежник. Без пожежників ми можемо загинути. Якщо у нас трапиться серйозна пожежа, самі ми не зможемо її загасити. Для цього й існують пожежники. А вчителі? Не було б вчителів, ми не змогли вчится самі. Ми були б не дуже розумні. А якщо ми не будемо розумними, ми не зможемо заробляти гроші. Я упевнена у тому, що якщо не було б таких важливих професій, не було б життя.