М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Українська мова: написати контрольну роботу Контрольна робота №3
«Однорідні члени речення, звертання, вставні слова (словосполучення, речення)»
1. Виділені слова є однорідними присудками в реченні
А) Дощ січе воду, камінь.
Б) Хтось бере рушницю і йде в ліси полювати зайця.
В) По долині, по стежині біжить сонце.
Г) Все на землі прагне сонця, спокою, радості, волі.
Д) Минають роки і сторіччя, відходять у небуття покоління людей.

2. Виділені слова є однорідними додатками в реченні
А) Сніг покрив кущі, замів дороги.
Б) Моє щастя, і ніжність, і гнів я у пісні б хотів зберегти.
В) Високі нескошені трави й хліба поблискували на сонці.
Г) Ми розминались в часі і у просторі.
Д) Сплять озера і гаї.

3. Виділені означення є однорідними в реченні (розділові знаки пропущено)
А) У сірому (?) туманному світанку загорівся бій.
Б) Темніє пучок свіжих (?) кучерявих (?) польових волошок.
В) Рівний (?) залитий сонцем степ одразу принишк.
Г) Юні (?) замріяні клени хиляться в темне вікно.
Д) Круглі (?) зелені (?) широкі верхів’я вкривали ліс ніби зеленими шатрами.

4. Звертання є в реченні
А) Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось.
Б) Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький, був сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка.
В) Ой у полі три криниченьки, любив козак три дівчиноньки…
Г) Почекай-но, дівчино, ще й для тебе троянди весни розцвітуть.
Д) Проситься в серце матусина пісня.
5. Речення із вставним словом
А) Тобі, земле моя рідна і велика, матінка велична, мої всі поривання.
Б) Земля не може жити без сонця.
В) Там, кажуть, з гір усю країну видно.
Г) Дорогий друже! Довго чекав ти мого листа.
Д) Він казав, що не може мати ніякої насолоди від життя, коли знає, що поруч люди безправні, забиті.

6. Вставне слово (словосполучення), що привертає увагу співрозмовника, виділене в реченні
А) І того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ.
Б) Вершники, здавалось, зрослися з підібраними грудастими кіньми.
В) Він, правду мовлячи, не почував ніякої охоти вчитися гри на фортеп’яні.
Г) Та й, між нами кажучи, не дуже й заснеш, коли таке гарчання під боком.
Д) Остапові пощастило, однак, зачепитись якось за прибережну вербу.

7. Перепишіть, поставте розділові знаки.
1) І мені вже нічого не треба ні скарбів ні утіх ні жалів.
2) Березу вільху і ліщину дубів могутність величаву і навіть тихий верболіз люблю я ліс.
3) Кожен кущик горбок долинка все це було йому знайоме.
4) Всяке птаство як-от деркачів перепілок куликів курочок можна було викосити косою в траві.

8. Запишіть речення. Вставте, де потрібно, розділові знаки.
1) Не винен я тому, що сумно співаю брати мої.
2) Зоре моя вечірняя зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою.
3) Обнімає земля небо голубе о моя Вітчизно я люблю тебе!
4) Радуйся земле моя Радуйся рідний народе Сонце твоєї свободи цілому світу сія!
9. Визначте речення, у яких при узагальнювальних словах слід поставити тире (декілька)
А. Крикнула Мотря на порозі так, що двері з обох хат разом одчинились і з дверей повискакували всі і Карпо, й Лаврін, і Кайдашиха, й Мелашка (І. Нечуй-Левицький ).
Б. Тиша була наповнена всякими звуками і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестом стиглого жита (М. Коцюбинський).
В. Широка синя стрічка в материному очіпкові, біла сукня на дочці, червона стрічка, котрою був підперезаний Олесин стан, червоний бант в косах усе так налякало студента, що він сидів як на шпильках (І. Нечуй-Левицький).
Г. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, і зелені луги, й солов’їні гаї, і твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, і засмучені очі хороші твої (А. Малишко).
Д. Вони всіляко підступали до Івана і щирістю, і насмішками, і жартами, і направду (І. Франка).
Е. Лози, кручі, висип, ліс усе блищить і сяє на сонці (О. Довженко).

10. Укажіть речення з однорідними членами, що пов’язані змішаним зв’язком
А Тоді він запустив блискавкою руки в воду, піймав рибу коло голови і заклав пальці в її зябра (А. Чайковський).
Б То золоте дитинство дзвонить дзвіночками в гаях, синіми волошками зоріє в полях, бризкає водою на Ворсклі... (І. Багряний).
В Кость радо слухатиме її простеньке, невибагливе, провінційне оповідання... (Б. Антоненко-Давидович).
Г Не мав за своє життя бідолаха ні подяки, ні доброго слова (О. Гончар).
11. Перепишіть речення, поставте розділові знаки. Зробіть синтаксичний розбір речення (розділові знаки пропущено).
Якісь занедбані певно жоржини і червоні невибагливі півники побіля веранди в саду здавалось по-особливому сьогодні прибрались (Б. Антоненко-Давидович.)

👇
Открыть все ответы
Ответ:
19nadoeloikat1niki
19nadoeloikat1niki
24.02.2022
Кожен із нас повинен знати історію свого народу, своєї держави. Освічена людина завжди розуміє, що без минулого немає сучасного, без традиційного немає нового, без колишнього немає теперішнього. Для народу його історія – це не просто минуле, це його душа. Хто з нас, не знаючи історії, зможе пояснити, чому українці так шанують землю, а працю на ній називають священною; чому вінок і писанка мають таке глибоке символічне значення для нашої культури; чому наша мова послуговується літерою «ї», якої немає в жодній іншій мові світу? Той, хто не знає національної історії, ніколи не зможе зрозуміти свого народу й діяти на його благо.Майбутнє. В цьому слові є своя неприхована таємничість. Кожен із нас проживає своє життя так, як вважає за потрібне, але все ж таки усвідомлює – без минулого немає майбутнього. А що ж для нас є минулим? Славне буття наших пращурів, закрита і понівечена наша історія за часів радянської влади чи, може, не така вже далека історія нашої незалежної держави? Що з цього ми маємо пам’ятати і чи мусимо?

Наша пам’ять – дивовижний інструмент. Дещо ми забуваємо майже одразу, а дещо впивається в нашу душу настільки глибоко, що позабути це здається неможливим. Ми кажемо: «я не забуду цього ніколи» насправді не знаючи, чи не зітре якась майбутня подія попередньої. І не тому, що людина така забудькувата істота, а тому що тут спрацьовує одвічний закон: ми віримо лиш у те, в що хочемо вірити; ми пам’ятаємо лише те, що хочемо пам’ятати. І нема тут несправедливості, не звинуватиш тут когось у байдужості – є лише людська пам’ять, яка не може тримати у собі все, як не крути. Нам легше забути, ніж пам’ятати. 

Наше минуле – це досвід. Досвід, який ти переймаєш у своїх батьків, дідів, у свого народу. І якби ми не мали цього досвіду, то чи змогли б жити без помилок? Хіба таке можливо? Ні. Не були б зроблені тисячі відкриттів, бо вчені-сучасники не мали б інформації від своїх попередників, ми б не мали звичаїв, традицій, менталітету, форм поведінки... Ми б не мали історії! А як писав О. Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців».

Ми живемо у непростий час. В час, коли гроші важливіші за моральні цінності, коли аморальність стає нормою життя. І, здається, ніщо не може зупинити цього руйнівного колеса. Про яку пам’ять славного минулого можна казати, якщо ми забуваємо очевидні речі: любов до Батьківщини, пошану до старших, цінність і красу рідної мови... Сьогоднішня молодь, як приклад, не знає і не хоче знати історію держави, у якій живе. Таке враження, ніби сучасні юнаки і дівчата переконані в тому, що теперішнє це не запорука минулого, а просто те, що приходить само по собі.

Можна знайти й більш приземистий приклад: людина, яка втратила пам’ять внаслідок шоку або автомобільної аварії. Перше, що вона пам’ятає – біла стеля лікарняної палати, а далі – пустота... І про яку вже історію можна казати, якщо ти не пам’ятаєш навіть власного імені. І як жити далі? Починати все з нуля дуже непросто, адже, можливо, хтось чекає на тебе, а ти лиш скажеш: «Я все забув...» Це страшно. Думаю, така людина хоче повернути свою пам’ять будь-що, бо кожен спогад є для неї ще одним кроком на стежині до майбутнього.
4,8(78 оценок)
Ответ:
Miha96555
Miha96555
24.02.2022
Калина- дуже красива рослина.Це стрункий кущ,з багатьма тонкими вітами,що тягнуться до сонця.Із приходом весни на калині набухають бруньки.Потім калина вкривається білими суцвіттями-парасольками.Її листя світло-зелене з нерівними зубчастими краєчками,і ними грається вітерець.Потім,коли калина одцвіте,з"являються маленькі зелені ягідки,які поступово збільщуються,а з настанням осені набувають насичено червоного кольору.Стиглі ягоди схожі на яскраві краплини крові.Калина кислувато-гіркувата на смак,але дуже корисна.З калини готують варення яке допомагає при кашлі,компот,а ще калиною прикрашають весільні короваї.Калина-символ українського народу,символ життя.
4,6(100 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ