1. Світ, до захмеління прекрасний, розступався на всі чотири боки від них. 2.Ясні, охоплені багрянцем, гори стояли до самого небокраю. 3. Причаїлися гори, заворожені красою ніколи не бачених степів.4. Спокійний, сумирний, стоїть сад (3 тв. О. Гончара) 5. Нова хата біла,чепурна, привітно виглядала з за обголених лихою осінньою негодою груш (панас Мирний) 6. Ми розправляли плечі у труді, і мозолі нам зігрівав тверді ще теплий кусень, взятий з рук у мами (ти. Коломієць) 7. A далі знов полились вже дивні мелодії, співучі, глибокі та ясні (І. Нечуй левицький) 8. Поля пробуджені сонцем від зимового сну злегка парували(В. Ко3аченко)
1. Під вітром, вгинаючи лінії прості, повис нерухомий за вікнами дощ 2. Вони стояли мовчазні, вдивляючись в далеке минуле своє і своїх батьків, і линучи думкою В майбутнє (О. довженко) 3. 3 людиною буває часто так, що добре знаючи колишнього події вона сучасності ні в зуб не розуміє (M. Рильський) 4. Лиш хто народу рідного не любить, піде по світу тихим жебраком і,просячи, до щастя шлях загубить (Павличко) 5. Троянці, в човни посідавши і швидко ix поодпихавши ,по вітру гарно поплили (І. Котляревський) 6. Старий підводиться і ,не прощаючись ,іде, зникає десь внизу за курганом (О. Гончар) 7. Він дивився на стовп сонячного проміння, що ,продершись крізь вікно, ліг на стіни чотирма золотими плямами (M. Коцюбинський) 8. Літак помалу рушив з місця і ,пружно погойдуючись на товстих шинах коліс, поїхав по зеленому полю аеродрому (В Собко).
